Емма Мошковська

Емма Ефраїмівна Мошковська (у заміжжі Лімберг) — радянська дитяча поетеса, письменниця та сценаристка [citation:1]. Вона народилася 15 квітня 1926 року в Москві [citation:1][citation:2]. З дитинства вона любила співати, тому після школи вступила до музично-педагогічного училища імені Гнесіних за класом вокалу [citation:2][citation:4]. Після його закінчення вона три роки працювала солісткою в Архангельській філармонії [citation:2][citation:4]. Згодом Емма повернулася до Москви, де навчалася в оперно-хоровій студії при Московській консерваторії [citation:2][citation:9]. Померла письменниця 2 вересня 1981 року в Москві [citation:1][citation:3].

Емма Мошковська — сценаристка, поетеса та письменниця, яка здобула визнання завдяки своїм творам для дітей [citation:6]. Прорив у її літературній кар’єрі стався на початку 1960-х років, коли журнал «Мурзилка» опублікував її вірші [citation:2][citation:8]. Ці публікації отримали високу оцінку від Корнія Чуковського та Самуїла Маршака, які заохочували її продовжувати писати [citation:2][citation:4]. У 1962 році вийшов її перший збірник «Дядя Шар» [citation:2][citation:9]. Вона є авторкою сценаріїв до кількох популярних радянських мультфільмів, зокрема «Козлик та ослик» (1974), «І мама мене вибачить» (1975), «Козлик і його горе» (1976), «Курча в клітинку» (1978) та «Хитрі бабусі» (1980) [citation:3][citation:5]. Її вірші завдяки своїй музичності стали основою для багатьох пісень, які виконували такі артисти, як Михайло Боярський та група «Іванушки» [citation:6][citation:9].

У 1964 році Емму Мошковську прийняли до Спілки письменників СРСР [citation:9]. Це визнання стало офіційним підтвердженням її літературних заслуг та професійного статусу в радянській культурі.

Емма Мошковська народилася в Москві в родині, де були відомі особистості: її дядьками були засновник фармакології в Росії М. Мошковський та полярний льотчик Я. Мошковський [citation:2]. Вона була одружена і в шлюбі носила прізвище Лімберг [citation:1]. Інформація про чоловіка, дітей та інші деталі родинного життя у відкритих джерелах відсутня, оскільки письменниця воліла не поширюватися на ці теми.

Емма Мошковська пішла з життя 1981 року, тому сучасних проєктів у неї немає. Однак її творча спадщина залишається живою: її вірші та казки постійно перевидаються, а пісні на її слова продовжують виконувати сучасні артисти [citation:7][citation:9]. Мультфільми, створені за її сценаріями, час від часу демонструють у телеефірі, знайомлячи нові покоління дітей з її творчістю.