Емілі Бліхфельдт

Емілі Крістіне Бліхфельдт народилася 20 травня 1991 року в Норвегії, виросла в маленькому селі над Полярним колом на суворому узбережжі північної Норвегії.
Її батьки були великими шанувальниками книг, тому в дитинстві в родині не було телевізора чи відеоплеєра — перший VHS/DVD-плеєр з’явився, коли Емілі виповнилося 13 років.
Саме тоді вона відкрила для себе кіно, зокрема фільм Ларса фон Трієра «Догвіль» з Ніколь Кідман, що стало для неї справжнім одкровенням і визначило вибір професії.
Вона закінчила Норвезьку кіношколу (Norwegian Film School), де працювала над дипломним проєктом, який став основою для її дебютного повнометражного фільму.
Наразі живе та працює в Норвегії, є однією з найяскравіших представниць нового покоління скандинавських режисерів.

Емілі Бліхфельдт — норвезька режисерка, сценаристка та акторка, яка спеціалізується на короткометражному кіно, а з 2025 року — на повнометражному авторському кіно в жанрі боді-горору та сатири.
Вона зрежисувала кілька короткометражок, серед яких «How Do You Like My Hair?» (2013) та «Sara’s Intimate Confessions» (2018), а також працювала акторкою.
Найбільшу популярність їй принесла дебютна повнометражна стрічка «The Ugly Stepsister» / «Потворна зведена сестра» (Den stygge stesøsteren, 2025) — сатирична чорна комедія в жанрі боді-горору, що переосмислює казку про Попелюшку з точки зору зведеної сестри, яка калічить себе заради краси та принца.
Фільм натхненний версією Братів Грімм (де сестри відрізають пальці ніг, щоб туфелька підійшла), а також творчістю Девіда Кроненберга, Даріо Ардженто, Лучіо Фульчі та власними переживаннями щодо образу тіла.
Стрічка прем’єрувала на Sundance 2025, була показана на Berlinale, Overlook Film Festival (де здобула нагороду глядацьких симпатій) та вийшла в прокат через Shudder/IFC Films, викликавши шок, блювоту в залі та масові обговорення теми «горору краси».

Станом на 2026 рік Емілі Бліхфельдт не має великих державних чи «Оскарівських» нагород, оскільки це її дебют у повному метрі.
Проте «The Ugly Stepsister» отримала високу оцінку критиків (The Guardian, The Times, Paste Magazine називають її «елегантним та провокативним дебютом», «геніальною ревізією казки»).
Фільм здобув Audience Award на Overlook Film Festival 2025, а також масове визнання на Sundance, Berlinale та інших фестивалях як один з найпотужніших горор-дебютів року.
Емілі вважається rising star скандинавського кіно з потужним голосом у темах фемінізму, боді-шеймінгу та тиску краси.

Емілі Бліхфельдт виросла в родині, де батьки були великими шанувальниками літератури, а кіно сприймалося як щось «неприродне» — тому її пізнє знайомство з фільмами стало справжнім бунтом.
Публічної інформації про батьків, братів/сестер чи романтичні стосунки практично немає — вона веде закрите особисте життя, уникаючи деталей у інтерв’ю.
Немає відкритих даних про чоловіка/дружину чи дітей (станом на 34 роки).
У своїх розмовах Емілі часто згадує дитинство в ізольованому селі, вплив книг та перше враження від кіно, але фокусується виключно на творчості.

Станом на січень 2026 року Емілі Бліхфельдт продовжує активно просувати свій дебютний фільм «The Ugly Stepsister», який вийшов у прокат у Північній Америці через Shudder та IFC Films і здобув культовий статус у горор-спільноті.
Вона бере участь у фестивалях, дає інтерв’ю (Paste, A.V. Club, Sundance.org, Dead Meat тощо), де обговорює теми боді-горору, фемінізму та вплив Кроненберга.
Емілі планує нові проєкти, ймовірно в жанрі горору/сатири, з фокусом на жіночі історії та критику суспільних стандартів краси.
Вона співпрацює з продюсеркою Марією Екерговд (Mer Film) та має підтримку від норвезьких, шведських, данських та польських інститутів кіно.
Майбутні проєкти публічно не анонсуються детально, але з огляду на успіх дебюту, можна очікувати нових яскравих, провокативних робіт у 2026–2028 роках.
Емілі Бліхфельдт залишається однією з найперспективніших молодих режисерок Європи, яка поєднує естетику, шок та глибокий соціальний меседж.