Елісон Пілл

Елісон Пілл, повне ім’я Елісон Кортні Пілл, народилася 27 листопада 1985 року в Торонто, провінція Онтаріо, Канада, у родині з естонським корінням з боку батька. З дитинства вона проявляла інтерес до акторства, і в 10 років вирішила стати актрисою після участі в Toronto Children’s Chorus, де надихнулася роллю оповідача. Її мати намагалася відрадити від кар’єри, влаштувавши на епізодичну роль у серіалі “Kung Fu: The Legend Continues”, але це лише посилило бажання. Пілл відвідувала Vaughan Road Academy, де брала участь у програмі Interact для обдарованих у мистецтві та спорті, що дозволило поєднувати навчання з ранніми зйомками, і закінчила школу в 2003 році.

Елісон Пілл — канадська актриса, колишня дитяча зірка, яка почала кар’єру в 12 років з ролі в серіалі “The New Ghostwriter Mysteries” (1997), а згодом знялася в телевізійних фільмах, таких як “Degas and the Dancer” (1998) та “Life with Judy Garland: Me and My Shadows” (2001). Прорив стався з роллю в драматичному серіалі “The Book of Daniel” (2006) на NBC, після чого вона дебютувала на Бродвеї в “The Lieutenant of Inishmore” Мартіна Макдона, за що номінована на Tony Award. Серед знакових ролей — Елла в комедії “Confessions of a Teenage Drama Queen” (2004) навпроти Ліндсі Лохан, Енн Кроненберг у біографічній драмі “Milk” (2008) Ґаса Ван Сента, Кім Пайн у культовій “Scott Pilgrim vs. the World” (2010) Едґара Райта, де навчилася грати на барабанах. Пілл відома також ролями в серіалах: Меггі Джордан у “The Newsroom” (2012–2014) Аарона Соркіна, докторка Аґнес Юраті у “Star Trek: Picard” (2020–2022), а також у мінісеріалах “Devs” (2020) Алекса Ґарланда та “Them” (2021) як Бетті Венделл. У театрі вона грала Соню в бродвейській постановці “Uncle Vanya” (2024) навпроти Стіва Керрелла, а в кіно — у “All My Puny Sorrows” (2021) з Сарою Ґейдон. Пілл версатильна, працюючи в жанрах від комедії до sci-fi та драми, і часто повертається до театру.

Елісон Пілл номінована на Tony Award за найкращу актрису другого плану в п’єсі за “The Lieutenant of Inishmore” (2006), а також на Lucille Lortel Award за “On the Mountain” та Drama League Award за “The Distance from Here”. Вона виграла Drama Desk Award за видатний ансамбль у “The Distance from Here” (2004). За “The Dinosaur Hunter” (2000) отримала Film Award на Burbank International Children’s Film Festival за найкращу дитячу актрису. У 2022 році виграла Vancouver Film Critics Circle Award за найкращу актрису в канадському фільмі за “All My Puny Sorrows”. Номінації на Gemini Award за “The Pillars of the Earth” (2011), Critics’ Choice Award за “Milk” (2009) та Outer Critics Circle Award за “Blackbird”. У 2025 році номінована на VFCC Award за найкращу актрису другого плану в канадському фільмі.

Батьками Елісон Пілл є Майкл Пілл, комп’ютерний програміст та фінансовий аналітик естонського походження, та Джанет Пілл, бібліотекарка, які підтримували її ранню кар’єру, але спочатку намагалися відрадити від акторства. Родина виросла в Торонто в творчому середовищі, де Елісон брала участь у хорі та шкільних виставах, і немає публічних даних про братів чи сестер. У 2011–2013 роках Пілл була заручена з актором Джей Баручелом, з яким познайомилася на зйомках “Goon” (2011), але розійшлися через розбіжності в кар’єрі; Баручел оголосив про розрив у Twitter. 24 травня 2015 року вона одружилася з актором Джошуа Леонардом, відомим за “The Blair Witch Project”, з яким познайомилася на зйомках “The Station Agent” (2003), і пара мала чотиримісячну заручину. У них народилася дочка Вайлдер Ґрейс Леонард 19 листопада 2016 року, коли Елісон було 30 років; подружжя часто ділилося сімейними фото в Instagram, підкреслюючи близькість. Шлюб тривав до 2025 року, коли вони розлучилися після кількох років окремого проживання, зберігаючи дружні стосунки заради дочки. Наразі Пілл фокусується на кар’єрі та вихованні Вайлдер, уникаючи публічних романів.

Наразі, у 40 років, Елісон Пілл активно поєднує кіно, телебачення та театр, фокусуючись на незалежних проектах та голосовій акторській роботі, як вона зазначила в інтерв’ю Variety в серпні 2025 про “новий етап свободи” після розлучення. У квітні 2025 року вийшов психологічний трилер “Eric Larue” режисера Майкла Шеннона з прем’єрою в кінотеатрах, де Пілл грає ключову роль навпроти Джуді Ґрір та Александру Скарсґордом, досліджуючи теми втрати та злочину. У 2025 році вона озвучила Фермера Фей у анімаційному серіалі Disney “RoboGobo”, прем’єра якого відбулася в березні на Disney+, та Ауру в “Bad Spellers”, а також Роуз у “Get Jiro!” на Adult Swim/Max. Пілл приєдналася до агенції Gersh у серпні 2025 для розширення можливостей, і готується до зйомок у неназваному фільмі М. Найта Ш’ямалана, виробництво якого стартує в січні 2026 року. Серед майбутніх проектів — роль Лінди Арндт у мінісеріалі “Unspeakable: The Murder of JonBenét Ramsey” на Peacock з Мелісою Маккарті та Клайвом Оуеном, зйомки якого завершилися в Канаді в листопаді 2025, прем’єра запланована на осінь 2026. У жовтні 2025 вона знялася в адаптації “Young Werther” Йоганна Вольфґанґа фон Ґете з Дугласом Бутом, прем’єра на TIFF 2024, реліз у кіно 13 грудня 2025. Пілл продовжує адвокацію за жіночі ролі в кіно, беручи участь у Women for Women International, та насолоджується материнством з дочкою Вайлдер, яка навчається в школі; актриса проживає в Нью-Йорку, подорожує до Торонто та пише мемуари про кар’єру. Серед планів — повернення до Бродвею з новою постановкою в 2026 та голосові ролі в анімації, уникаючи блокбастерів на користь історій про вразливість.