Еліс Ву

Alice Wu народилася 21 квітня 1970 року в Сан-Хосе, штат Каліфорнія, США, в родині тайваньських іммігрантів. Сім’я переїхала до Лос-Альтос, де вона закінчила Los Altos High School у 1986 році. У 16 років вступила до MIT (Massachusetts Institute of Technology), де вивчала комп’ютерні науки, а потім здобула ступінь бакалавра (1990) та магістра (1992) в Stanford University. Працювала інженером-програмістом у Microsoft у Сіетлі, де займалася розробкою програмного забезпечення. У кінці 1990-х залишила тех-індустрію, щоб присвятити себе кіно, переїхала до Нью-Йорка та вивчала сценарну майстерність. Вона є лесбійкою: у 19 років вийшла на себе в університеті під час курсу феміністичних студій і розповіла матері китайською мовою. Зараз їй 55 років (станом на 2026 рік), вона живе в США та продовжує працювати над проєктами.

Alice Wu — режисерка та сценаристка, відома двома повнометражними фільмами, які фокусуються на китайсько-американських персонажах, лесбійських історіях та сімейних стосунках. Її дебют — романтична комедія-драма «Saving Face» (2004), де головні ролі грають азіатські лесбійки, а сюжет торкається культурних конфліктів, традицій та прийняття себе. Фільм став культовим за позитивне зображення азіатських ЛГБТ-персонажів з щасливим кінцем. Після 16-річної перерви (під час якої вона доглядала за хворою матір’ю, вивчала імпровізацію та жила звичайним життям) вийшов Netflix-фільм «The Half of It» (2020) — комедійно-драматична історія про підлітка-китайсько-американку, її кохання та дружбу. Вона також зняла епізоди серіалів «Fleishman Is in Trouble» та «Interior Chinatown» для Hulu, а у 2022 році — рекламний ролик для Oreo з PFLAG про камінг-аут. Її роботи підкреслюють азіатсько-американську ідентичність, ЛГБТ-теми та інтелектуальних героїнь.

Alice Wu має 5 виграних нагород та 6 номінацій. За «Saving Face» (2004) виграла Visionary Award на San Diego Asian Film Festival (2005), Audience Award на San Francisco International Asian American Film Festival (2005) та Viewer’s Choice Award на Golden Horse Awards (2006); номінувалася на Breakthrough Director на Gotham Independent Film Awards (2005) та GLAAD Media Awards (2006). За «The Half of It» (2020) виграла Founders Award за найкращий наративний фільм на Tribeca Film Festival (2020) та Independent Spirit Award за найкращий сценарій (2021, номінація); номінувалася на IFJA Awards (2020) за найкращу режисуру та оригінальний сценарій. Її внесок відзначали як піонерський для азіатсько-американського та ЛГБТ-кіно; «Saving Face» увійшов до списків найкращих азіатсько-американських фільмів.

Alice Wu народилася в родині тайваньських іммігрантів (батьки переїхали до США); про братів чи сестер публічної інформації немає. Вона вийшла на себе як лесбійка у 19 років і розповіла матері (розмова китайською), що призвело до конфлікту та тимчасового розриву, але мати згодом примирилася (досвід вплинув на теми її фільмів). У 2010-х доглядала за хворою матір’ю, яка покращила стан. Дані про чоловіка, партнерку чи дітей відсутні в відкритих джерелах — Alice тримає особисте життя в таємниці, не публікує деталей стосунків чи сімейних фото. Вона згадує, що під час перерви в кар’єрі проводила час з родиною, вдосконалювала рецепти (наприклад, скони) та вивчала імпровізацію. Фокус — на творчості та підтримці ЛГБТ-спільноти.

Наразі Alice Wu продовжує працювати режисеркою та сценаристкою в США. Після «The Half of It» (2020) вона зняла епізоди серіалів «Fleishman Is in Trouble» та «Interior Chinatown» для Hulu, а також рекламний ролик Oreo (2022) з PFLAG про камінг-аут. Станом на 2026 рік немає анонсованих нових повнометражних фільмів чи великих проєктів у відкритих джерелах — вона, ймовірно, розвиває ідеї або працює над сценаріями/епізодами. Актриса живе приватно, іноді дає інтерв’ю про представництво азіатів та ЛГБТ у кіно. Вона надихає молодих режисерів (наприклад, Awkwafina, Lana Condor) і підкреслює, що життя нелінейне. Зараз фокус — на якісних історіях з азіатсько-американськими та квір-персонажами, можливо, для Netflix чи Hulu. У найближчих планах — продовження роботи в телебаченні чи новому фільмі, оскільки її стиль затребуваний у незалежному кіно. Вона залишається впливовою фігурою в азіатсько-американському та ЛГБТ-кіно.