Елінор Д. Вілсон

Елінор Делані Вілсон (Eleanor Delaney Wilson), серед колег відома як «Сідді» (Siddy), народилася 9 вересня 1908 року в місті Честер, штат Пенсильванія, США. Вона була талановитою американською акторкою театру та кіно, а також художницею. Свій перший вищий ступінь вона здобула в коледжі Холінс (нині Університет Холінс), причому спеціалізувалася на хімії. Проте пристрасть до мистецтва перемогла, і згодом вона професійно вивчала живопис у Нью-Йорку під керівництвом відомих художників Рафаеля Соєра та Маргарет Старк.

Елінор Д. Вілсон відома яскравими характерними ролями на Бродвеї та в кіно. На великому екрані найпомітнішою її роботою стала участь в оскароносній історичній драмі Воррена Бітті «Червоні» (Reds, 1981), де вона блискуче зіграла місіс Рід, матір головного героя Джона Ріда. Також вона знялася у фільмі «Ресторан Еліс» (1969). На театральній сцені вона здобула визнання завдяки ролі місіс Ендрюс у бродвейській п’єсі Ґора Відала «Вікенд» (Weekend, 1968), а також грала у класичних бродвейських постановках «Варта на Рейні» (Watch on the Rhine), «Норовлива свята» (The Wayward Saint), «Срібний свисток» (The Silver Whistle) та «Орел має дві голови». Під час Другої світової війни вона активно підтримувала бойовий дух армії, гастролюючи з виставами USO перед американськими солдатами.

Головним професійним тріумфом у театральній кар’єрі Елінор Д. Вілсон стала номінація на найпрестижнішу театральну премію США «Тоні» (Tony Award) у 1968 році. Вона була висунута в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в п’єсі» за свою виразну акторську роботу у виставі «Вікенд» (Weekend).

Елінор Д. Вілсон вела досить закрите особисте життя, повністю присвячуючи себе творчості — спершу сценічній, а потім образотворчому мистецтву. Детальна інформація про її шлюби, чоловіків чи наявність дітей в офіційних публічних джерелах відсутня. Після її виходу на пенсію душоприказниками її майна та творчої спадщини стали близькі довірені особи — Таня Біклі та Шері Дін.

У 1984 році Елінор Д. Вілсон завершила акторську кар’єру та повністю зосередилася на живописі, створюючи унікальні геометричні та математичні абстрактні картини. Її персональні виставки успішно проходили в Нью-Йорку (зокрема в Hudson Guild Gallery та Touchstone Gallery), а також у багатьох університетах США. Головним її спадком став Музей мистецтв імені Елінор Д. Вілсон (The Eleanor D. Wilson Museum), відкритий в її рідній альма-матер — Університеті Холінс — завдяки її щедрій фінансовій та меценатській підтримці. У 2008 році її архів (щоденники, фотографії та ранні малюнки) також було передано музею. Елінор Д. Вілсон померла 31 травня 2002 року у віці 93 років від раку легень у місті Вільямстаун, штат Массачусетс.