Едвард Дмитрик

Едвард Дмитрик (повне ім’я Едвард Дмитрик) народився 4 вересня 1908 року в Ґранд-Форкс, провінція Британська Колумбія, Канада, в родині українських емігрантів з Тернопільщини (село Буряківці). Його батьки, Михайло Дмитрик та Францішка Березовська, переїхали до США, спочатку до Сан-Франциско, а потім до Лос-Анджелеса. Дитинство було важким: мати померла, коли йому було 6 років, батько був суворим і часто бив сина, через що Едвард у 14 років пішов з дому і почав працювати в кіноіндустрії.

Едвард Дмитрик — американський кінорежисер, монтажер і сценарист українського походження, один з майстрів класичного Голлівуду, особливо жанру фільм-нуар. Він зняв понад 50 фільмів у різних жанрах: нуар, драми, вестерни, військові стрічки. Найвідоміші роботи — нуар «Вбивство, моя мила» (Murder, My Sweet, 1944), антисемітська драма «Перехресний вогонь» (Crossfire, 1947), військова драма «Заколот на „Кейні“» (The Caine Mutiny, 1954) з Гамфрі Богартом, «Молоді леви» (The Young Lions, 1958) з Марлоном Брандо та «Зламаний спис» (Broken Lance, 1954). Його кар’єру перервала справа «Голлівудської десятки»: у 1947 році він відмовився свідчити перед Комітетом з розслідування антиамериканської діяльності (HUAC), був ув’язнений, але в 1951-му дав свідчення, назвав імена і повернувся до роботи, що викликало осуд колег.

Едвард Дмитрик отримав номінацію на «Оскар» за найкращу режисуру за фільм «Перехресний вогонь» (1948). Фільм «Заколот на „Кейні“» номінували на «Оскар» за найкращий фільм (1955), а сам режисер — на премію Гільдії режисерів Америки. Його внесок у кіно високо оцінений критиками, але через політичний скандал значних перемог було мало. Дмитрик також написав книги про кінорежисуру та монтаж, які стали класикою для студентів.

Батьки — Михайло Дмитрик (1878–1946) та Францішка Березовська (1885–1916), українські емігранти. Після смерті матері батько одружився вдруге. У Едварда було троє братів (він був другим з чотирьох синів). Перший шлюб — з Мадлен Робінсон (1932–1947), від якого народився син Майкл (нар. 1941), що працював у кіно. Другий шлюб — з акторкою Джин Портер (з 1948 року до смерті Дмитрика в 1999-му). У пари було троє дітей: син і дві доньки (деталі приватні). Сім’я жила в Каліфорнії, Дмитрик був сімейною людиною, але уникав публічності в особистому житті.

Едвард Дмитрик помер 1 липня 1999 року в Енсіно, Каліфорнія, США, у віці 90 років від серцевої та ниркової недостатності. Його останній фільм — «Блакитна година» (Blue Hour, 1977, але кар’єра сповільнилася раніше). Після 1970-х він викладав у університетах (Техасський університет в Остіні, Університет Південної Каліфорнії), написав мемуари («Це пекельне життя, але не погане проживання», 1978) та книги про кіно. Станом на 2025 рік спадщина Дмитрика живе в класичному Голлівуді: його фільми регулярно перевипускають на стрімінгових платформах, вивчають у кіношколах. Ретроспективи нуару та дискусії про «Голлівудську десятку» тривають, а вплив на режисерів, як Мартін Скорсезе, залишається значним. Фільми на кшталт «Заколот на „Кейні“» та «Перехресний вогонь» вважаються класикою.