Едуард Кирич

Едуард Ілліч Кирич народився 2 червня 1942 року в Омську (РРФСР, СРСР) в евакуації під час війни. Дитинство провів у Львові, куди родина повернулася в 1944 році. Закінчив Республіканську художню середню школу імені Т. Г. Шевченка в Києві (1961) та Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (1970). З 1962 року працював художником-постановником анімаційних фільмів на студії «Київнаукфільм» (пізніше — Укранімафільм). Все життя пов’язане з Києвом, де творив легендарні мультфільми. Зараз йому 83 роки, і він залишається одним з найвидатніших українських аніматорів.

Едуард Кирич — видатний український художник-постановник, сценарист та ілюстратор анімаційних фільмів. Він створив образи легендарних козаків Ока, Грая та Тура в серії мультфільмів «Як козаки…» (з 1969 року), яка стала класикою українського кіно. Серед ключових робіт — повнометражний мультфільм «Енеїда» (1991) за поемою Івана Котляревського, серії «Пригоди капітана Врунгеля», «Чому у півника короткі штанці», «Лис Микита», «Гора самоцветів» та багато інших. Його стиль поєднує гумор, український фольклор, яскраву графіку та діснеївські впливи. Кирич також ілюстрував книги та створював картини. Його козаки стали національним символом і впізнаваними персонажами для кількох поколінь.

Народний художник України (2004), Заслужений художник України (1993). Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1988). Член Національної спілки художників України (з 1970) та Національної спілки кінематографістів України (з 1974). Його мультфільми отримували визнання на фестивалях та стали класикою анімації. Серія «Як козаки…» має мільйони переглядів і культурний вплив в Україні та за кордоном. Він визнаний як ключова фігура в історії українського анімаційного мистецтва.

Інформація про родину Едуарда Кирича публічно обмежена та не деталізується в джерелах. Відомо, що у нього є донька Лада Кирич, яка в період війни організовувала допомогу батькові та родині після евакуації з Києва. Деталі про дружину, інших дітей чи батьків не розголошуються широко. Він згадує дитинство у Львові та сімейні традиції, але фокусується переважно на творчості. Родина пережила виклики повномасштабної війни, евакуювалася з Києва. Едуард тримає особисте життя приватним, присвячуючи увагу мистецтву та мультфільмам. Його близьке оточення включає колег-аніматорів та родину, яка підтримує його творчість.

Станом на 2026 рік Едуард Кирич, у віці 83 років, продовжує займатися творчістю попри поважний вік та виклики війни. Після евакуації з Києва він проводив майстер-класи з анімації та малювання, зокрема для дітей. Його легендарна серія «Як козаки…» залишається популярною, з новими переглядами, мемами та ретроспективами в медіа та бібліотеках. Роботи періодично демонструються на фестивалях українського кіно та анімації. Очікуються можливі нові ілюстрації, короткі проєкти чи участь у культурних подіях, пов’язаних з козацькою тематикою. Спадщина Кирича продовжує надихати нові покоління аніматорів, виховуючи патріотизм, гумор та любов до українського фольклору. Він залишається живою легендою українського анімаційного мистецтва.