Едуар Молінаро

Едуар Молінаро народився 31 травня 1928 року в Бордо, Франція, у родині середнього класу. З молодих років він цікавився кіно, спочатку знімав короткометражні та промислові фільми, а з кінця 1950-х перейшов до повнометражних стрічок. Його кар’єра тривала понад 60 років і охоплювала різні жанри — від кримінальних трилерів і комедій до історичних драм. Молінаро став одним із найплідніших французьких режисерів другої половини XX століття, відомим завдяки своєму легкому гумору та вмінню працювати з популярними акторами.

Едуар Молінаро — французький режисер і сценарист, майстер комедійного жанру. Найбільшу міжнародну славу йому принесла комедія «Клітка для пташок» (La Cage aux Folles, 1978), яка отримала три номінації на «Оскар» (включаючи за найкращу режисуру) і стала основою для американського ремейку з Робіном Вільямсом. Серед інших відомих робіт — «Оскар» (1967) з Луї де Фюнесом, «Гібернатус» (1969), «Біль у сідницях» (A Pain in the Ass, 1973), «Дракула і син» (1976) та «Бомарше — негідник» (1996). Він також знімав кримінальні фільми на початку кар’єри, а пізніше успішно працював у телебаченні.

Едуар Молінаро був номінований на премію «Оскар» за найкращу режисуру та найкращий адаптований сценарій за фільм «La Cage aux Folles» (1980). Фільм також отримав номінації на «Золотий глобус» і BAFTA. У Франції його роботи відзначалися преміями «Сезар», зокрема за «La Cage aux Folles» і пізніші стрічки. Молінаро мав визнання як один із найуспішніших комедійних режисерів свого покоління.

Едуар Молінаро народився в Бордо в родині середнього класу. Він був одружений з акторкою Марією-Елен Брейя. Деталі його особистого життя та дітей актор і режисер тримав у приваті, рідко розповідаючи про сім’ю публічно. Молінаро прожив більшу частину життя в Парижі. Він помер 7 грудня 2013 року в Парижі у віці 85 років від дихальної недостатності.

Едуар Молінаро пішов з життя 7 грудня 2013 року. Його остання значна робота — комедія «Бомарше — негідник» (1996) з Фабрісом Лукіні. Сьогодні «La Cage aux Folles» залишається класикою світового кінематографа: її регулярно показують на ретроспективах, а американський ремейк «Клітка для пташок» (1996) з Робіном Вільямсом і Натаном Лейном продовжує користуватися популярністю. Фільми Молінаро з Луї де Фюнесом («Оскар», «Гібернатус») люблять глядачі кількох поколінь у Франції. Його спадщина — це легкі, дотепні комедії, які досі надихають режисерів і сценаристів.