Джина Девіс

Джина Девіс народилася 21 січня 1956 року у Варехемі, штат Массачусетс, США, під повним ім’ям Вірджинія Елізабет Девіс. Її мати, Люсіль Кук, працювала асистенткою вчителя, а батько, Вільям Ф. Девіс, був цивільним інженером та дияконом у церкві, обидва походили з маленьких містечок у Вермонті. У неї є старший брат Денфорт, відомий як Ден, який вигадав її прізвисько “Джина” в дитинстві, щоб відрізнити від тітки Вірджинії. Дитинство Джани минуло в творчій атмосфері: вона рано зацікавилася музикою, опанувала фортепіано, флейту та орган, на якому грала в церкві; крім того, вона була чирлідеркою та капітаном команди в старшій школі.

Джина Девіс — американська акторка, продюсерка, письменниця та активістка, відома своїми ролями в комедійних і драматичних фільмах, що підкреслюють сильних жіночих персонажів. Вона дебютувала в сатиричній романтичній комедії “Тутсі” (1982), після чого знялася в науково-фантастичному хорорі “Муха” (1986), який став одним із її перших касових хітів. Фільм “Чорна муха” (Beetlejuice, 1988) Тіма Бертона принесла їй визнання, а драма “Випадковий турист” (1988) здобула премію Оскар за найкращу роль другого плану. У 1991 році вона номінована на Оскар за головну роль у культовому дорожньому фільмі “Телма та Луїза”, що став символом фемінізму, а в спортивній комедії “Бейсболістки” (A League of Their Own, 1992) знялася поряд із Томом Генксом. Пізніше вона зіграла матір у франшизі “Стюарт Літтл” (1999–2005) та першу жінку-президента США в серіалі “Верховний головнокомандувач” (2005–2006). Девіс також відома як засновниця Інституту Джени Девіс з гендеру в медіа (2004), який бореться за рівність представлення жінок у кіно.

– Премія Оскар за найкращу жіночу роль другого плану за “Випадковий турист” (1989).
– Номінація на Оскар за найкращу жіночу роль за “Телма та Луїза” (1991).
– Премія Золотий глобус за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі за “Верховний головнокомандувач” (2006).
– Номінація на Золотий глобус за найкращу жіночу роль у музичній або комедійній картині за “Бейсболістки” (1992).
– Премія Жан Гершольт за гуманітарну діяльність (2019).
– Премія губернатора (2022).
– Премія Люсі від Women in Film (2006).

Батьки Джени Девіс — мати Люсіль Кук (1919–2001), асистентка вчителя, та батько Вільям Ф. Девіс (1913–2009), цивільний інженер і диякон церкви, обидва з Вермонту. У неї є старший брат Денфорт Девіс, з яким вона росла в Массачусетсі. Девіс була одружена чотири рази: першим чоловіком став ресторатор Річард Еммоло (1981–1984), з яким познайомилася в 1978 році. Другим — актор Джефф Голдблюм (1987–1991), з яким вона зустрілася на зйомках “Трансильванія 6-5000” (1985) і позначилася на його кар’єрі. Третім — режисер Ренні Харлін (1993–1998), з яким після п’яти місяців знайомства створила продюсерську компанію та знялася в кількох фільмах, включаючи “Острів скарбів” (1995). Четвертим — ірансько-американський пластичний хірург Реза Джарахі (2001–2021), з яким у неї троє дітей: дочка Алізе (нар. 10 квітня 2002) та двійко синів-близнюків Кайіс і Кіан (нар. 6 травня 2004). Розлучення з Джарахі завершилося в грудні 2021 року з угодою про зміну прізвищ синів на Джарахі; Девіс стверджувала, що шлюб не був юридично оформлений. Раніше вона мала стосунки з актором Крістофером Макдональдом, з яким була заручена, охоронцем Гевіном де Беккером та актором Бредом Піттом у 1990-х.

Наразі, у 2025 році, Джина Девіс продовжує активну кар’єру акторки, продюсерки та активістки, зосереджуючись на проектах, що просувають гендерну рівність. Вона знялася в драмі “Фейріленд” (Fairyland, 2023) та готується до прем’єри науково-фантастичного серіалу Netflix “Бороуз” (The Boroughs), створеного Дуффер Братами, запланованого на 2026 рік. У квітні 2025 року Penguin Books видало її дитячу книжечку-картинку “Дівчинка, яка була завелика для сторінки” (The Girl Who Was Too Big for the Page), написану та ілюстровану нею самою, яка заохочує дітей до впевненості та прийняття себе. Девіс залишається головою Інституту Джени Девіс з гендеру в медіа, де у грудні 2025 року представила нове дослідження про неадекватне зображення жінок за 40 у топ-100 касових фільмах 2009–2024 років, акцентуючи на менопаузі та старінні. Вона очолює щорічний Bentonville Film Festival (11-та редакція відбулася в червні 2025), де вшанувала Люсі Лю та Аль Рокера, і взяла участь у “Geena & Friends” — переосмисленні сцен через жіночу призму з Шохрех Агдаташи та іншими. Девіс з’явилася на American Library Association’s Annual Conference у червні 2025 як спікерка, обговорюючи книгу та представлення в медіа. Серед майбутніх планів — продовження адвокації за різноманітність, голосова робота та можливі ролі в серіалах, як-от Grey’s Anatomy. Її мемуари “Dying of Politeness” (2022) та документальний фільм “This Changes Everything” (2018) продовжують надихати, а спадщина включає вплив на Голлівуд через дані та фестивалі.