Джульєта Мазіна

Джульєтта Мазіна (справжнє ім’я Джулія Анна Мазіна) народилася 22 лютого 1921 року в Сан-Джорджо-ді-П’яно поблизу Болоньї в родині музиканта та вчительки. З дитинства жила з тіткою в Римі, де захопилася театром. Закінчила університет Сапієнца за фахом література, почала кар’єру на радіо та в театрі під час Другої світової війни. У 1943 році одружилася з Федеріко Фелліні, який писав для неї радіосеріал. Померла 23 березня 1994 року в Римі від раку легенів у віці 73 років, через п’ять місяців після смерті чоловіка.

Джульєтта Мазіна — видатна італійська актриса, муза та дружина Федеріко Фелліні. Прославилася ролями наївних, вразливих, але сильних духом жінок: Джельсоміна в «Дорозі» (1954), Кабірія в «Ночах Кабірії» (1957), Джульєтта в «Джульєтті та духах» (1965), Джінджер у «Джінджер і Фред» (1986). Її гра відзначалася виразними великими очима, емоційністю, комічністю та трагізмом. Знімалася переважно у фільмах Фелліні, але також у стрічках інших режисерів, таких як «Без жалю» (1947), «Вогні вар’єте» (1950). Її персонажі часто ставали символами людяності та надії в неореалістичному та авторському кіно.

Виграла приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі 1957 року за «Ночі Кабірії». Отримувала численні італійські нагороди, зокрема Срібну стрічку за найкращу актрису та найкращу актрису другого плану. Була номінована на BAFTA. Фільми «Дорога» та «Ночі Кабірії» здобули Оскар за найкращий іноземний фільм, де її ролі стали ключовими. Оскара особисто не мала, але її внесок у світове кіно високо цінується.

Була одружена з режисером Федеріко Фелліні з 30 жовтня 1943 року до його смерті 31 жовтня 1993 року — один з найвідоміших творчих і подружніх союзів в історії кіно. У 1945 році народила сина П’єрфедеріко (Федерікіно), який помер через 11 днів від енцефаліту; після цього дітей більше не мала. Трагедія зміцнила їхній шлюб, зробивши Мазіну музою Фелліні. Вона була глибоко віруючою католичкою. Похована разом з чоловіком і сином у монументальному кладовищі Ріміні. Батьки — Гаетано Мазіна (скрипаль) та Анна Флавія Паскваліні.

Джульєтта Мазіна померла 23 березня 1994 року в Римі. Останні роки знімалася епізодично, востаннє — у «Африканці» (1988) та телепроєктах. Нових чи майбутніх проектів немає, оскільки вона пішла з життя понад 30 років тому. Її спадщина жива: ролі в «Дорозі» та «Ночах Кабірії» вважаються класикою світового кіно, фільми Фелліні регулярно переглядаються та вивчаються в кіношколах. Вона символізує італійське авторське кіно, її образи наївної, але стійкої жінки вплинули на багатьох актрис. Ретроспективи, документальні фільми та книги про пару Фелліні-Мазіна продовжують виходити, а її внесок у кіно вшановується як один з найяскравіших в історії.