Джулі Крісті

Джулі Френсіс Крісті народилася 14 квітня 1940 року (за деякими джерелами — 1941) на чайній плантації в Чабуа, Ассам, Британська Індія. Вона була старшою дитиною в родині: батько Френк Сент-Джон Крісті керував плантацією, мати Розмарі (уроджена Рамсден) — валлійська художниця. У дитинстві Джулі мала молодшого брата Клайва та старшу зведену сестру Джун (від зв’язку батька з індійською працівницею плантації, померла раніше). У шість років її відправили до Англії на навчання в монастирську школу, а після розлучення батьків вона жила з матір’ю в сільській місцевості Уельсу. Навчалася в школах Wycombe Court та Central School of Speech and Drama в Лондоні, де почала акторську кар’єру на сцені в 1957 році.

Джулі Крісті — ікона британського та світового кіно, символ «свінгуючого Лондона» 1960-х, відома ролями незалежних, чуттєвих і складних жінок. Прорив стався з роллю Ліз у «Billy Liar» (1963), але справжню славу принесли «Darling» (1965) Джона Шлезінджера (модель Діана Скотт) та «Doctor Zhivago» (1965) Девіда Ліана (Лара Антипова) — один з найкасовіших фільмів усіх часів. Серед класичних робіт — «Fahrenheit 451» (1966) Франсуа Трюффо, «Far from the Madding Crowd» (1967), «Petulia» (1968), «McCabe & Mrs. Miller» (1971) Роберта Альтмана, «Don’t Look Now» (1973) Ніколаса Роуга (з Дональдом Сазерлендом), «Shampoo» (1975) та «Heaven Can Wait» (1978). Пізніше — «Afterglow» (1997) Алана Рудольфа (третя номінація на «Оскар»), «Away from Her» (2006) Сари Поллі (роль жінки з Альцгеймером) та «The Company You Keep» (2012) з Робертом Редфордом. Вона знялася в понад 50 фільмах, часто обираючи незалежне та авторське кіно, і відмовилася від багатьох голлівудських пропозицій.

Джулі Крісті виграла «Оскар» за найкращу жіночу роль за «Darling» (1965), а також BAFTA, «Золотий глобус» та інші призи за ту ж роботу. Вона отримала ще три номінації на «Оскар»: за «McCabe & Mrs. Miller» (1971), «Afterglow» (1997) та «Away from Her» (2007). Серед інших нагород — BAFTA Fellowship (1997) за внесок у британське кіно, Screen Actors Guild Award, National Board of Review Award, Evening Standard British Film Award та призи на фестивалях у Гавані та Каннах. Її фільми неодноразово входили до BFI Top 100 британських стрічок 20 століття, а ролі в «Doctor Zhivago», «Don’t Look Now» та «Darling» вважаються класикою.

Джулі Крісті не мала дітей. Вона була в тривалих стосунках з багатьма відомими чоловіками, зокрема з Дональдом Бессентом (заручини 1965), Ворреном Бітті (1967–1974), з яким знялася в «Shampoo» та «Heaven Can Wait». З 1979 року жила з журналістом-розслідувачем Дунканом Кемпбеллом (The Guardian), з яким одружилася таємно в Індії в листопаді 2007 року (у віці 67 років). Шлюб тривав до смерті Дункана в 2025 році. Вони жили спочатку в Уельсі, потім в Охаї (Каліфорнія), а пізніше в Іст-Енді Лондона. Джулі була близькою подругою Ширлі МакЛейн (сестри Бітті). Акторка завжди підкреслювала незалежність і неохоче говорила про особисте життя, уникаючи публічності. Батьки померли, брат Клайв живий, але родина не була близькою.

Станом на 2026 рік Джулі Крісті 85 років (народилася 1940 або 1941), і вона давно завершила акторську кар’єру — її остання роль датована 2012 роком («The Company You Keep»). Після 2012 року акторка пішла на пенсію, веде приватне, спокійне життя в Лондоні (Іст-Енд) або Уельсі, уникає інтерв’ю, публічності та ЗМІ. У 2025 році помер її чоловік Дункан Кемпбелл, що стало важкою втратою. Нових фільмів чи проектів не планується — вона відмовилася від пропозицій ще в 2000-х через бажання жити поза Голлівудом. Її класичні роботи («Doctor Zhivago», «Don’t Look Now», «Darling») продовжують переглядатися, вивчатися в кіношколах і відзначатися ретроспективами (наприклад, до 85-річчя в 2025 році вийшли статті та рейтинги найкращих фільмів з її участю). Джулі вважається однією з найпоетичніших акторок в історії кіно (за словами Аль Пачіно) і символом незалежності та свободи в 1960-х. Фанати та критики цінують її спадщину як недосяжну ікону.