Джон Франкенгаймер

Джон Майкл Франкенгеймер народився 19 лютого 1930 року в районі Квінз, Нью-Йорк, у сім’ї біржового брокера та домогосподарки. Виріс у католицькій традиції матері (ірландського походження), хоча батько мав німецько-єврейське коріння. Спочатку мріяв стати професійним тенісистом, але захоплення кіно привело його до телебачення та режисури. Почав кар’єру на телебаченні в 1950-х, де став одним із провідних режисерів live-драм. Помер 6 липня 2002 року в Лос-Анджелесі від ускладнень після інсульту та операції на хребті у віці 72 років.

Джон Франкенгеймер — видатний американський режисер, майстер соціальних драм, політичних трилерів та екшн-фільмів. Прославився класичними стрічками 1960-х: «Птахолов з Алькатрасу» (1962), «Маньчжурський кандидат» (1962), «Сім днів у травні» (1964), «Секунди» (1966), «Гран-прі» (1966). У 1990-х пережив друге дихання завдяки телевізійним проєктам. Його стиль відзначався напругою, візуальною винахідливістю та глибоким психологізмом. Серед пізніх робіт — «Ронін» (1998) з Робертом Де Ніро.

Отримав чотири премії Еммі за режисуру телевізійних фільмів у 1990-х: «Проти стіни», «Горюча пора», «Андерсонвіль», «Джордж Воллес» (останній також здобув Золотий глобус як найкращий телевізійний фільм чи мінісеріал). Не мав Оскара, але його внесок у кіно та телебачення високо оцінений критиками та колегами.

Був одружений тричі. Перший шлюб — Джоан (розлучення), другий — Керолін Міллер (1954–1962, дві доньки). Третій шлюб — з актрисою Евенс Еванс (з 13 грудня 1963 року до його смерті в 2002-му). Діти від другого шлюбу. Особисте життя включало періоди алкоголізму та боротьби з ним, але пізні роки пройшли стабільно в шлюбі з Евенс. Батьки — Волтер Мартін Франкенгеймер та Гелен Мері Шіді.

Джон Франкенгеймер помер 6 липня 2002 року в Лос-Анджелесі. На момент смерті знімав телевізійні та кінофільми, останнім великим проєктом став «Ронін» (1998), а також телевізійні хіти 1990-х. Нових чи майбутніх проєктів немає, оскільки він пішов з життя понад 20 років тому. Його фільми залишаються класикою: «Маньчжурський кандидат» регулярно входить у списки найкращих трилерів, а спадщина вивчається в кіношколах. Документальні фільми та ретроспективи періодично з’являються, зберігаючи пам’ять про нього як про одного з ключових режисерів американського кіно XX століття.