Джон Чо

Джон Чо, повне ім’я Джон Йохан Чо, народився 16 червня 1972 року в Сеулі, Південна Корея. Його сім’я емігрувала до США, коли йому було шість років, спочатку оселившись у Х’юстоні, Техас, а згодом у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, після кількох переїздів через різні міста. Батько Джона був християнським міністром у Церкві Христа, родом з Північної Кореї, а мати працювала в сфері послуг; сім’я змінила ім’я сина на Джон для полегшення асиміляції в американському суспільстві. Дитинство минуло в творчій атмосфері: Джон відвідував Herbert Hoover High School у Глендейлі, де виявив інтерес до акторства, а згодом вивчав англійську літературу в Університеті Каліфорнії в Берклі, закінчивши у 1996 році.

Джон Чо — американський актор корейського походження, відомий ролями в комедіях, sci-fi франшизах та незалежних драмах, часто втілюючи харизматичних азіатських персонажів, що борються зі стереотипами. Він здобув популярність як Джон/хлопець з MILF у комедійній серії «Американський пиріг» (American Pie, 1999–2012), фраза “MILF” з якої стала культурним феноменом. У франшизі «Гарольд і Кумар» (Harold & Kumar, 2004–2011) зіграв Гарольда Лі, стереотипного “азіатського нерда”, перетворивши його на ікону стонер-комедії поряд з Калом Пенном. У ролі Хікару Сулу в перезапуску «Зоряний шлях» (Star Trek, 2009–2016) Дж. Дж. Абрамса Чо став одним з перших відкритих ЛГБТК+ персонажів у франшизі, за що отримав визнання за представлення. Серед знакових проектів — головна роль у трилері «Пошук» (Searching, 2018), де став першим азіатським американцем у головній ролі в мейнстрим-трилері, та драма «Колумб» (Columbus, 2017), номінована на Independent Spirit Award. Чо також знявся в серіалах як «Селфі» (Selfie, 2014), де став першим азіатським романтичним лідом у ситкомі, «ФлешФорвард» (FlashForward, 2009–2010), «Ковбой Бібоп» (Cowboy Bebop, 2021) та «Післявечірка» (The Afterparty, 2023). Як активіст, запустив кампанію #StarringJohnCho (2016), що підкреслила брак ролей для азіатів у Голлівуді, надихнувши «Божевільних багатих азіатів» та повернення Кі Х’юя Квана. Його кар’єра охоплює понад 70 проектів, де він поєднує гумор з соціальною глибиною.

– Номінація на Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль за «Пошук» (2019).
– Номінація на Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль за «Колумб» (2018).
– Премія Spotlight Award від San Diego International Film Festival (2018).
– Номінація на MTV Movie Award за найкращу музичну сцену за «Гарольд і Кумар ідуть на замок Білий» (2005).
– Номінація на Teen Choice Award за вибірковий момент рок-зірки за «Гарольд і Кумар ідуть на замок Білий» (2005).
– Премія Boston Society of Film Critics за найкращий ансамбль за «Зоряний шлях» (2009).
– Премія Denver Film Critics Society за найкращий ансамбль за «Зоряний шлях» (2010).
– Включення до списку Forbes 30 Under 30 у Hollywood & Entertainment (2018).

Батьки Джона Чо — мати, яка працювала в сфері послуг, та батько, міністр Церкви Христа з Північної Кореї, який вірив в асиміляцію через американську культуру, обмеживши корейську мову вдома; Джон близький з батьком і планує проект про покоління корейських іммігрантів через Корейську війну. У Джона є молодший брат, з яким він виріс у Лос-Анджелесі після переїздів сім’ї. Чо одружений з акторкою та режисеркою Керрі Хігучі з 2006 року, з якою познайомився в Університеті Берклі; пара разом понад 20 років, і Керрі відійшла від кар’єри після народження дітей, фокусуючись на сім’ї та підтримці Джона. У них двоє дітей: син, народжений у 2008 році, та дочка у 2013-му; родина веде приватне життя в Лос-Анджелесі, де Джон насолоджується ролями батька, граючи на гітарі та читаючи з дітьми. Чо наголошує на важливості сім’ї як опори в кар’єрі, часто згадуючи, як батько вчив його дисципліни, і уникає публічних деталей про дітей для їхньої приватності. Родина підтримує азіатську спадщину, святкуючи корейські традиції, попри асиміляцію.

Наразі, у грудні 2025 року, Джон Чо, якому виповнилося 53, продовжує активну кар’єру актора, продюсера та активіста, зосереджуючись на різноманітних ролях у телебаченні, кіно та корейських проектах, балансуючи зйомки з сімейним життям у Лос-Анджелесі. У вересні 2025 року прем’єрував свій корейський драматичний дебют «Темпест» (Tempest) на Disney+ та Hulu, де зіграв ключову роль у sci-fi трилері про штучний інтелект; серіал став хітом, зібравши мільйони переглядів і похвалу за автентичне зображення азіатських персонажів, номінувавшись на International Emmy. У травні 2025-го з’явився в камео в епізодах серіалу «Мердербот» (Murderbot), адаптації книг Марти Веллс на Apple TV+, поряд з Александрою Шипп; його ролі як хакера та ментора додали гумору та глибини, серіал отримав високі рейтинги за напругу. У лютому 2025-го приєднався до другого сезону «Покер Фейс» (Poker Face) на Peacock, де зіграв детектива з азіатським бекграундом, що розслідує вбивство на турнірі; прем’єра в червні принесла номінацію на Critics’ Choice за гостьову роль. Серед недавніх — камео в «Симпатизер» (The Sympathizer, квітень 2024) та озвучення аудіокниги «Дроп Дед» (Drop Dead, серпень 2024). Чо продовжує адвокацію за представлення азіатів у Голлівуді, підтримуючи Камалу Гарріс у 2024 та кампанії проти расизму, а також співає в гурті Viva La Union, плануючи альбом у 2026-му. Родина насолоджується спокоєм: Джон грає на гітарі з дітьми та підтримує ініціативи для азіатської молоді в мистецтві. Серед майбутніх проектів — постпродакшн «Твоя мати, твоя мати, твоя мати» (Your Mother Your Mother Your Mother, TBA), можливе повернення до Star Trek у серіалі та продюсерський дебют у драмі про іммігрантів; Чо фокусується на ролях, що надихають наступне покоління, наголошуючи: «Довговічність — це справжній виклик».