Джо Д’амато

Джо Д’Амато (справжнє ім’я — Арістіде Массакчесі) народився 15 грудня 1936 року в Римі, Італія. Його батько Ренато Массакчесі працював головним електриком і фотографічним техніком в Istituto Luce та Cinecittà. З 14 років Джо почав працювати на кіностудії разом із батьком, спочатку як електрик і асистент. У 1960-х він став оператором-постановником, а з 1972 року розпочав режисерську кар’єру. За життя він зняв близько 200 фільмів під безліччю псевдонімів, працюючи майже в усіх жанрах — від вестернів і пеплумів до горору, еротики та порно.

Джо Д’Амато — італійський режисер, сценарист, продюсер і оператор, один із найпродуктивніших митців експлуатаційного кіно. Найбільшу відомість отримав завдяки культовим горорам «Beyond the Darkness» (1979), «Antropophagus» (1980) та «Absurd» (1981). Він створив серію «Black Emanuelle» з Лаурою Гемсер, зняв еротичні стрічки «Erotic Nights of the Living Dead» та «Porno Holocaust». Серед інших робіт — пригодницькі фільми «Ator, the Fighting Eagle», «Endgame», а також численні порнофільми 1980–1990-х. Його стиль відзначається жорстоким gore, сюрреалістичними образами та швидким виробництвом.

Джо Д’Амато не отримав престижних кінопремій на кшталт «Оскара» чи «Золотого глобуса». Його роботи отримали культовий статус серед шанувальників жанру горору та еротики, а окремі фільми номінувалися на фестивалях фантастики. Після смерті його спадщина продовжує відзначатися нагородами на ретроспективних фестивалях жахів.

Джо Д’Амато народився в родині Ренато Массакчесі. Інформація про дружину та інших членів родини публічно обмежена — він вів закрите особисте життя. Відомо, що в нього є син Даніеле Массакчесі, який також працював у кіноіндустрії. Джо рідко говорив про сім’ю, зосереджуючися повністю на кінематографі.

Джо Д’Амато помер 23 січня 1999 року у віці 62 років у Монтеротондо (поблизу Рима) від серцевого нападу. Його останньою роботою став порнофільм «Showgirl» (1999) — пародія на «Showgirls» Пола Верховена. До кінця життя він активно знімав еротичні та жанрові стрічки, зокрема «The Hyena» (1997) та «Top Girl» (1997). Пам’ять про Джо Д’Амато живе як про одного з найпродуктивніших італійських режисерів експлуатаційного кіно. Його фільми «Antropophagus», «Beyond the Darkness» та серія «Emanuelle» залишаються класикою італійського горору та еротики, які досі переглядають і обговорюють на фестивалях.