Джеймс Коберн

Джеймс Гаррісон Коберн III народився 31 серпня 1928 року в місті Лорел, штат Небраска, США. Він був сином автмеханіка Джеймса Гаррісона Коберна-старшого та Майлет Коберн, яка мала шведське походження. Сім’я переїхала до Комптона в Каліфорнії через економічні труднощі Великої депресії, де Джеймс і виріс.

Джеймс Коберн був американським актором кіно та телебачення, відомим ролями крутих, харизматичних персонажів у вестернах, бойовиках та шпигунських фільмах. Він знявся в понад 70 фільмах і зробив понад 100 появ на телебаченні протягом 45-річної кар’єри. Найвідоміші проекти: роль метальника ножів Брітта у класичному вестерні «Чудова сімка» (1960), участь у воєнній драмі «Велика втеча» (1963), пародія на Джеймса Бонда в фільмах «Наша людина Флінт» (1966) та «Двійник Флінта» (1967), співпраця з Семом Пекінпа в «Пет Гарретт і Біллі Кід» (1973) та «Залізний хрест» (1977). Пізніше він повернувся на екран у фільмах на кшталт «Чокнутий професор» (1996), «Стиратель» (1996) та «Расплата» (1999). Його кар’єра охоплювала ролі від лиходіїв до героїв, і він став іконою «крутості» в голлівудському кіно 1960-1970-х років.

У 1999 році Джеймс Коберн отримав премію «Оскар» за найкращу роль другого плану за втілення образу жорстокого батька-алкоголіка в драмі «Скорбота» (Affliction, 1997). Це була його єдина номінація та перемога на «Оскарі». Також він мав зірку на Голлівудській алеї слави (з 1994 року), премію за кар’єрні досягнення від Академії наукової фантастики, фентезі та жахів (1999) та інші визнання за внесок у кіно.

Батько Джеймса Коберна був автмеханіком шотландсько-ірландського походження, а мати — іммігранткою зі Швеції. У 1959 році Коберн одружився з Беверлі Келлі; у шлюбі народився син Джеймс Гаррісон Коберн IV, а також вони виховували дочку Беверлі від її попереднього шлюбу — Лізу Коберн. Цей шлюб тривав 20 років і закінчився розлученням у 1979 році. У 1993 році Джеймс одружився вдруге з акторкою Паулой Мурад (Паула Коберн); вони одружилися у Франції та залишалися разом до його смерті. Паула пережила його на менш ніж два роки, померши від раку в 2004 році. Коберн був близьким другом Брюса Лі, який навчав його бойових мистецтв, і мав онуків від дітей. Сім’я завжди відігравала важливу роль у його житті, попри зайнятість у кар’єрі.

Джеймс Коберн помер 18 листопада 2002 року у віці 74 років від серцевого нападу в своєму будинку в Беверлі-Гіллз, слухаючи музику разом із дружиною Паулою. На момент смерті він був на піку форми після перемоги на «Оскарі» та активно знімався. Його останні фільми вийшли посмертно, зокрема «Американська зброя» (2005), а також він озвучував персонажа в анімаційному хіті «Корпорація монстрів» (2001) та знявся в «Снігових псах» (2002) і «Людина з Єлисейських полів» (2001). У 2002 році він був номінований на «Еммі» як продюсер мінісеріалу «Тумани Авалона». Після тривалої боротьби з ревматоїдним артритом, який обмежував його кар’єру в 1980-х, Коберн повернувся в 1990-х і досяг найбільшого визнання. Його спадщина живе в класичних фільмах, а фонд Джеймса та Паули Коберн підтримував благодійні проекти. Майбутніх проектів не було через раптову смерть, але його внесок у кіно залишається значним.