Душан Макавеєв

Душан Макавеєв народився 13 жовтня 1932 року в Белграді, Югославія (нині Сербія). Закінчив Белградський університет за спеціальністю психологія, а згодом вивчав режисуру в Академії театру, радіо, кіно та телебачення. Починав з експериментальних короткометражок і документальних фільмів у Кіно-клубі Белграда. Став ключовою фігурою югославської «Чорної хвилі» — радикального кіноавангарду 1960-х. Жив і працював у вигнанні в США та Європі, викладав у Колумбійському, Гарвардському та Нью-Йоркському університетах. Помер 25 січня 2019 року в Белграді у віці 86 років.

Душан Макавеєв — сербський режисер і сценарист, один із найрадикальніших і провокативних митців югославського кіно. Найвідоміші фільми: «Любовна справа, або Трагедія телефоністки» (1967), «Невинність без захисту» (1968), «W.R.: Містеріі організму» (1971) — скандальна колажна стрічка про сексуальність і політику, «Солодкий фільм» (1974), «Чорногорія» (1981), «Кока-кола кід» (1985) та «Горілла купається опівдні» (1993). Його стиль поєднує документалістику, сатиру, еротику та політичну критику. Фільми часто забороняли або цензурували в Югославії та на Заході.

Душан Макавеєв отримав Срібного ведмедя та премію FIPRESCI Берлінського кінофестивалю за фільм «Невинність без захисту» (1968). Також FIPRESCI за «W.R.: Містеріі організму» (1971). Його стрічки відзначені на багатьох міжнародних фестивалях, включаючи спеціальну нагороду в Сан-Паулу (1998). Внесок у світове кіно визнаний як один із найсміливіших експериментів XX століття.

Душан Макавеєв у 1964 році одружився з Бояною Маріян, яка працювала асистенткою режисера та продюсеркою на багатьох його фільмах. Шлюб тривав до його смерті. Інформація про дітей відсутня або тримається в таємниці — Макавеєв рідко говорив про особисте життя. Народився в родині Сергіє Макавеєва та Єлки Бойкич. Дружина пережила його і брала участь у збереженні спадщини режисера. Жив останні роки між Белградом, Парижем та іншими містами.

Душан Макавеєв помер 25 січня 2019 року в Белграді. Його фільми продовжують активно показувати на ретроспективах. У 2026 році на Берлінському кінофестивалі (Berlinale) відбулася ретроспектива з показом «Горілла купається опівдні» та інших робіт. Стрічки Макавеєва регулярно реставрують, перевидають і вивчають у кіношколах як класику політичного та експериментального кіно. Його радикальний підхід до поєднання сексуальності, політики та гумору надихає нові покоління режисерів. Спадщина режисера живе в сербському та світовому кінематографі як символ свободи творчості.