Друбич Тетяна Люсьєнівна

Тетяна Друбич (Тетяна Люсьєнівна Друбич) народилася 7 червня 1960 року в Москві, Росія. Вона радянська та російська акторка театру і кіно єврейського походження. Донька інженера Люсьєна (Леоніда) Друбича та економістки Любові Володимирівни. У 13 років дебютувала в кіно у фільмі «П’ятнадцята весна» (1972), а вже в 15 зіграла одну з головних ролей у стрічці Сергія Соловйова «Сто днів після дитинства» (1975). Закінчила медичний інститут і працювала лікарем, поєднуючи медицину з акторською кар’єрою.

Тетяна Друбич найбільш відома ролями в культових радянських і російських фільмах. Серед знакових робіт — «Сто днів після дитинства» (1975), «Спасатель» (1980), «Асса» (1987, роль Аліки), «Десять негритят» (1987), «Чорна роза — емблема печалі, червона роза — емблема кохання» (1989–1990) та «Анна Кареніна» Сергія Соловйова (2009, головна роль). Її акторська манера вирізняється тонкістю, жіночністю та глибиною. Після 1990-х рідко знімалася, але залишила помітний слід у російському кіно перебудовного періоду.

Тетяна Друбич не отримувала престижних кінематографічних нагород на кшталт «Оскара» чи державних премій. Її визнання базується на популярності ролей у фільмах Сергія Соловйова та культовому статусі стрічок «Асса» і «Сто днів після дитинства» серед глядачів кількох поколінь.

Тетяна Друбич народилася в єврейській родині: батько Люсьєн Ілліч Друбич (інженер, помер 1978 року, коли Тетяні було 17), мати Любов Володимирівна (економіст). У 1983 році одружилася з режисером Сергієм Соловйовим (різниця у віці 16 років). У шлюбі народилася донька Анна Соловйова (1984), яка стала акторкою та композиторкою. У 1989 році подружжя розлучилося, але підтримувало близькі стосунки до смерті Сергія Соловйова у 2021 році. За деякими даними, має ще одну доньку, проте деталі тримаються в таємниці. Особисте життя акторка завжди зберігала в приватності.

Наразі Тетяні Друбич 65 років. Після 2012 року (фільм «Остання казка Рити») вона майже не знімається в нових проектах і веде дуже закрите життя. Акторка рідко дає інтерв’ю, уникає публічності та не бере активної участі в сучасному кінематографі. Іноді з’являється на ностальгічних заходах або пов’язаних з творчістю Сергія Соловйова. Тетяна присвятила значну частину життя медицині та родині, зберігаючи статус культової акторки 1980-х. Майбутні проекти наразі не анонсовані.