Дон Барклай

Дон Барклай (повне ім’я — Донн Ван Тассел Барклай, Donn Van Tassel Barclay) народився 26 грудня 1892 року в Ашленді, штат Орегон, США. Він був американським актором, коміком, художником-карикатуристом та голосом у мультфільмах. Його кар’єра охопила понад п’ять десятиліть — від німого кіно та водевілів на початку XX століття до ролей у класичних голлівудських стрічках 1960-х. Барклай починав як карикатурист у газеті San Francisco Examiner, а згодом перейшов до комедійного театру та кіно. Він помер 16 жовтня 1975 року в Палм-Спрінгз, Каліфорнія, у віці 82 років.

Дон Барклай відомий як характерний актор і комік, який зіграв сотні ролей у фільмах, починаючи з епохи Keystone Cops у 1915 році. Він працював у водевілях, бродвейських шоу (включно з Ziegfeld Follies), німому кіно та звуковому Голлівуді. Серед його помітних ролей — поява у фільмах «The More the Merrier» (1943), «My Darling Clementine» (1946), «The Big Street» (1942). Особливо запам’ятовується його робота з Walt Disney: він озвучував персонажів у мультфільмах «Попелюшка» (Cinderella, 1950 — дверник), «Аліса в Країні Див» (Alice in Wonderland, 1951 — карти), «101 далматинець» (One Hundred and One Dalmatians, 1961) та зіграв живу роль містера Біннакла в «Мері Поппінс» (Mary Poppins, 1964). Уолт Дісней вважав його талісманом на удачу. Під час Другої світової війни Барклай активно виступав у USO-шоу для американських солдатів.

Дон Барклай не отримував індивідуальних великих нагород, таких як «Оскар» чи інші престижні кінопремії. Його внесок більше цінувався в професійному середовищі завдяки довгій кар’єрі та різноманіттю ролей. Фільми за його участі, зокрема «Мері Поппінс» та класичні мультфільми Disney, отримали визнання та нагороди, але особисто Барклай залишався переважно характерним актором другого плану. Його робота як карикатуриста та художника також мала популярність у галереях, але без офіційних премій у цій сфері.

Батько Дона Барклая — Таддеус Віллард Барклай (Thaddeus Willard Barclay), мати — Мей Гертруда Ван Тассел (May Gertrude Van Tassel). Батько помер, коли Дону було лише два роки (1894). Подробиці про інших родичів чи раннє дитинство публічно майже не збереглися. Інформація про дружину, дітей чи романтичні стосунки Барклая у відкритих джерелах відсутня або дуже обмежена. Він вів досить приватне життя поза професійною діяльністю і не афішував деталей особистого життя в інтерв’ю чи пресі. Барклай ніколи не був одружений публічно відомим чином, і даних про нащадків немає. Його життя зосереджувалося переважно на кар’єрі актора, художника та виступах.

Дон Барклай помер 16 жовтня 1975 року в Палм-Спрінгз, Каліфорнія, і з того часу не бере участі в жодних проєктах. Його остання відома роль — у фільмі «Мері Поппінс» (1964), а також голосові роботи для Disney у 1950–1960-х роках. Після 1964 року він практично завершив акторську кар’єру. Сьогодні Барклай пам’ятається як багатогранний професіонал епохи класичного Голлівуду: від німого кіно до Disney-класики. Його карикатури на знаменитостей досі з’являються в колекціях та галереях. Фільми та мультфільми за його участі продовжують переглядатися новими поколіннями, особливо «Попелюшка», «Аліса в Країні Див» та «Мері Поппінс». Нових проєктів чи перевидань з його участю не анонсується, але його внесок у кіно та анімацію залишається частиною історії американського шоу-бізнесу.