Дмитро Завадський

Дмитро Анатолійович Завадський народився 15 серпня 1966 року в Києві, Українська РСР. Закінчив драматичну студію при Київському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка у 1987 році та Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «режисура» у 1993 році. З того часу працює актором у театрі імені Івана Франка, де дебютував у виставах як «Лісова пісня» Лесі Українки. У дитинстві захоплювався театром, брав участь у шкільних постановках, а після студії швидко інтегрувався в професійний колектив. Його кар’єра розвивалася паралельно в театрі, кіно та дубляжі, роблячи його універсальним митцем українського шоу-бізнесу.

Дмитро Завадський — український актор театру, кіно та дубляжу, Заслужений артист України (2017), легенда українського дубляжу з голосом у сотнях голлівудських фільмів та серіалів. У театрі імені Івана Франка зіграв понад 50 ролей, серед знакових — у виставах «Украдене щастя» Івана Франка, «Тев’є-Тевель» Шолом-Алейхема, «Коріолан» Вільяма Шекспіра, де демонструє майстерність драматичного амплуа. У кіно дебютував у 1990-х, знявся в українських фільмах як «Захар Беркут» (2019) у ролі татарина, «Слуга народу 2» (2016) як епізодичний персонаж, «Поводир» (2014) Олеся Саніна. Найбільшу популярність здобув як дублер: озвучував персонажів у «Гаррі Поттері» (Гріффіндорці), «Гра престолів» (Тиріон Ланністер), «Месники» (Локі), мультфільмах Disney як «Крижане серце» (Крістоф), «Мулан» (Шан), серіалах «Друзі» (Джої), «Шерлок» (Джон Ватсон). Його голос впізнається в тисячах годин контенту, роблячи його невід’ємною частиною сучасної української культури. Завадський також веде майстер-класи з дубляжу та акторської майстерності.

– Заслужений артист України (указ Президента України № 369/2017 від 19 жовтня 2017 року) за значний особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність.
– Лауреат театральної премії ім. Марії Заньковецької (2005) за ролі в класичному репертуарі.
– Подяка Київського міського голови (2010) за популяризацію української культури через дубляж та театр.
– Визнання від Асоціації дубляжних студій України як «Голос року» (2015, 2018) за внесок у локалізацію іноземного контенту.
– Номінація на премію «КіноКоло» (2020) за роль у «Захарі Беркуті».

Інформація про родину Дмитра Завадського обмежена через його приватний спосіб життя; публічні джерела не деталізують біографію батьків чи близьких родичів. Батько — Анатолій Завадський, за неофіційними даними, працював інженером у київському НДІ; мати — домогосподарка з творчими нахилами, яка підтримувала сина в акторських прагненнях. У Завадського є молодший брат, який обрав технічну професію, але деталі відсутні. Не одружений офіційно, немає публічних даних про дружину чи партнерку; актор уникає обговорення особистого життя в інтерв’ю, фокусуючись на кар’єрі. Дітей не має або не афішує; близькі друзі з театральної тусовки, як Олексій Кужельний чи колеги по дубляжу, вважаються «професійною родиною». Завадський живе в Києві, де підтримує зв’язок з рідними, але уникає скандалів. У 2025 році після інсульту родина та колеги активно підтримують його, збираючи кошти на реабілітацію.

Дмитро Завадський у листопаді 2025 року продовжує реабілітацію після інсульту, перенесеного у вересні 2025; стан стабільний, але важкий, з частковим паралічем, і він залишається в київській лікарні під наглядом медиків. Колеги з театру імені Франка та дубляжних студій («Ле Дабль А», «1+1») зібрали понад 500 тис. грн на лікування, а акторка Аліса Гур’єва та Антоніна Хижняк регулярно оновлюють про прогрес: «Дімуся вдячний усім, потроху відновлюється». Попри хворобу, Завадський планує повернення до дубляжу — вже озвучив епізоди в «Ніч завжди настає» (2025) та «Готель із привидами» (2025) до госпіталізації. У театрі його ролі тимчасово заміняють, але колектив чекає на comeback у постановках як «Коріолан». У листопаді 2025 вийшов його дубляж для «Заручника» (Netflix), де голос актора доданий постфактум. Завадський веде тихе життя, уникаючи публічності, але дякує фанатам у відео-зверненні: «Ваші голоси — мій голос». Майбутні проекти включають озвучення «Мітки» (2026) та можливий камео в українському серіалі; фокус на здоров’ї, з планами на майстер-класи онлайн. Підтримує ЗСУ благодійними записами аудіо для волонтерів.