Дмитро Малков

Дмитро Олегович Малков народився 10 листопада 1980 року в Черкасах, Черкаська область, Українська РСР. Він виросла в творчому середовищі, де з раннього віку виявив інтерес до кіно та театру, часто відвідуючи місцеві кінофестивалі та знімаючи аматорські короткометражки з друзями. У 1998 році вступив на факультет режисури кіно, театру і телебачення Київського інституту кіно і телебачення при Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ), де навчався до 2003 року, зосередившись на документальному та ігровому кіно. Під час навчання Малков активно знімав короткометражні фільми, брав участь у роботах однокурсників як актор і монтажер, що сформувало його багатогранний підхід до кіновиробництва. Після випуску оселився в Києві, де почав працювати в телевізійній та кіноіндустрії, поєднуючи режисуру з акторством і продюсуванням.

Дмитро Малков — український режисер, продюсер, сценарист, актор і монтажер, який здобув визнання завдяки комедійним і драматичним проектам, часто з соціальним підтекстом. Його кар’єра почалася в студентські роки з короткометражок, але прорив стався в 2013 році з роллю в ситкомі “1+1 дома” на каналі 1+1, де він зіграв одного з головних персонажів, що принесло популярність серед української аудиторії. Серед знакових проектів — режисура епізодів у ситкомі “Сказочна Русь” (2014–2015), за який отримав колективну нагороду “Телетріумф”; роль у воєнній драмі “Чорнобиль 2022. Invasion” (2023), де Малков виступив актором і монтажером, висвітлюючи реальні події окупації; та режисура серіалу “Слід” (2020-ті), де керував окремими епізодами. Він також шоураннер і актор у ситкомі “Я ж бать” (2021), де втілив образ сучасного тата, та режисер шоу “Пороблено в Україні” (сезони 3–10, 2015–дотепер), комедійного формату про винаходи. Малков пробував себе в дубляжі, озвучивши Коді Маверіка в анімаційному “Лови хвилю!” (2007) та персонажів у “П’ятниця 13-те” (2009) та “Джек Раян” (2018–2023). Серед інших робіт — камео в “Боксер” (2024) як офіціант, короткометражки однокурсників та монтаж у документальних проектах. Його стиль — динамічний, з гумором і реалізмом, що робить проекти доступними для широкої аудиторії. Кар’єра охоплює понад 40 робіт, від телебачення до кіно.

Дмитро Малков — лауреат премії “Телетріумф” у номінації “Телевизионний ситком/скетчком” за проект “Сказочна Русь” (2014–2015) як співпродюсер та режисер, що стало ключовим визнанням його внеску в українське телебачення. Серед колективних досягнень — участь у проекті “Пороблено в Україні”, номінованому на “Телетріумф” за найкраще розважальне шоу (2016–2018). У 2023 році “Чорнобиль 2022. Invasion” отримав спеціальну нагороду від Української кіноакадемії за монтаж і акторську гру в документалістиці. Малков також номінований на фестивальні премії за короткометражки студентських років, зокрема на “Молодість” (2002). Загалом, має 2 перемоги та 5 номінацій, підкреслюючи його роль у розвитку комедійного жанру в Україні.

Дмитро Малков походить з творчої родини в Черкасах: батько Олег Малков — інженер, мати — педагог, які підтримували сина в інтересах до кіно, часто возячи на фестивалі в Києві. Батьки разом донині, і Дмитро близький з ними, згадуючи дитинство як час, коли сім’я дивилася старі фільми ввечері. У нього є молодший брат, який працює в IT і допомагає з технічними аспектами проектів, але тримає приватне життя подалі від медіа. Малков неодружений, не має дітей, фокусуючись на кар’єрі, але в інтерв’ю говорить про мрію про стабільну сім’ю в майбутньому. Він близький з однокурсниками з КНУКіМ, яких називає “другою родиною”, і часто співпрацює з ними в проектах. Дмитро шкодує про час подалі від батьків через роботу в Києві, але пишається їхньою гордістю за його досягнення, кажучи: “Сім’я — це мій фундамент”. Родина святкує свята в Черкасах, зберігаючи традиції.

Станом на грудень 2025 року 45-річний Дмитро Малков активно працює в українському кіно та телебаченні, балансуючи режисуру з акторством і монтажем, з фокусом на воєнні та комедійні проекти. У 2025 році він завершив зйомки епізодів у ситкомі “Пороблено в Україні” (сезон 11), де продовжує як режисер і камео-актор, проект виходить на 1+1 і зберігає популярність серед молоді. Серед недавніх — роль у драмі “Ущелина” (2025) як друг головного героя, де Малков також займався монтажем, фільм прем’єрував на фестивалі “Молодість” у жовтні та отримав схвалення за реалістичне зображення сучасної України. Він долучився до продюсування короткометражки “Наївна ідея з вчорашнього дня” (2025), що висвітлює психологічні травми війни, натхненна його досвідом. Малков готується до релізу воєнної драми “Чорнобиль 2022: Сиквел” (TBA, 2026), де повернеться як актор і монтажер, розширюючи історію окупації. У розробці — шоураннерство нового ситкому “Сімейні коди” (TBA) для онлайн-платформи, комедія про IT-родину в Києві. Попри насичений графік, Дмитро насолоджується приватним життям у Києві, проводячи час з родиною в Черкасах на вихідних. Як активіст, підтримує кампанії за розвиток українського кіно через Дзиґа MDB та фонди для молодих режисерів. Малков планує розширити дубляжні проекти в 2026-му, заявляючи в інтерв’ю: “Хочу розповідати історії, що об’єднують і лікують”. Наступні роботи включають озвучку в “Ваш дружній сусід Людина-павук” (2025) та можливий міжнародний фестиваль.