Діно Різі

Dino Risi народився 23 грудня 1916 року в Мілані, Італія. Він був другим з трьох дітей у родині лікаря Арнальдо Різі та Джулії Маццоккі. У 12 років став сиротою після смерті батьків і виховувався родичами та друзями сім’ї. Спочатку вивчав медицину та спеціалізувався на психіатрії, працював у клініках, але після Другої світової війни (під час якої був інтернований у Швейцарії) перейшов до кіно. Почав як асистент режисера у Маріо Солдаті та Альберто Латтуади. У 1946 році зняв перші короткометражки, а в 1951-му — повнометражний дебют «Vacanze col gangster». Помер 7 червня 2008 року в Римі у віці 91 року від проблем з серцем.

Dino Risi — один з найвидатніших майстрів італійської комедії (commedia all’italiana), поряд з Маріо Монічеллі, Луїджі Коменчіні та Етторе Сколою. Він відомий сатиричними фільмами, що висміювали італійське суспільство, буржуазію, мораль та сексуальність. Найвідоміші роботи — «Poveri ma belli» (1957, «Бідні, але красиві», зйомки в Трастевере), «Il sorpasso» (1962, «Перегони», з Вітторіо Гассманом та Жан-Луї Трентіньяном — класика road movie та соціальної критики), «I mostri» (1963, «Монстри», антологія з 20 епізодів з Гассманом та Уго Тоньяцці), «Profumo di donna» (1974, «Запах жінки», з Гассманом — дві номінації на Оскар, ремейк 1992 року з Аль Пачіно). Інші ключові фільми — «Una vita difficile» (1961), «Il vedovo» (1959), «La marcia su Roma» (1962), «In nome del popolo italiano» (1971). Він дав старт кар’єрі Софії Лорен, Вітторіо Гассмана, Альберто Сорді. Його стиль — суміш комедії, драми, сатири та гіркоти, часто з фокусом на моральний занепад італійців після економічного буму.

Dino Risi має численні нагороди: Leone d’oro alla carriera на Венеційському кінофестивалі (2002) за внесок у кіно. Дві номінації на Оскар за «Profumo di donna» (1976) — найкращий фільм іноземною мовою та найкращий адаптований сценарій. Вигравав David di Donatello за найкращу режисуру («Profumo di donna», 1975) та спеціальний David (2005) за кар’єру. Також César за найкращий іноземний фільм («Profumo di donna», 1976), численні призи на італійських фестивалях (включаючи за «Il sorpasso», «I mostri»). Його фільми часто номінувалися на Nastro d’Argento та інші італійські премії. У 2002 році його роботи показували в ретроспективі на Венеційському фестивалі. Досягнення — визнання як класика commedia all’italiana та вплив на світове кіно (ремейки, цитати).

Dino Risi народився в родині лікаря Арнальдо Різі та Джулії Маццоккі; мав сестру Міреллу (1916–1977) та молодшого брата Нело Різі (1920–2015, поет, режисер та письменник). У 12 років став сиротою після смерті батьків. У 1947 році одружився з швейцаркою Клаудією Моска (Claudia Mosca), з якою познайомився під час інтернування в Швейцарії; вони мали двох синів — Клаудіо Різі (1948–2020, режисер) та Марко Різі (1951, режисер та продюсер). Після розлучення з Клаудією (вона залишила його, але вони зберігали хороші стосунки) з 1978 року мав тривалі стосунки з балериною та хореографкою Леонтіною Снелл (Leontine Snell), з якою не жив під одним дахом. Дітей від другого союзу немає. Родіни з дітьми були близькими — сини стали режисерами, продовжуючи династію. Dino рідко говорив про приватне життя, фокусуючись на творчості.

Dino Risi помер 7 червня 2008 року в Римі у віці 91 року від серцевих проблем. Станом на січень 2026 року його спадщина активно вшановується: фільми («Il sorpasso», «Profumo di donna», «I mostri») регулярно переглядають на фестивалях, ретроспективах та стримінгах (Netflix, RaiPlay, Criterion Collection). У 2025–2026 роках відбулися заходи до 110-річчя від дня народження: виставки в Museo del Cinema в Турині, покази в Венеції (ретроспектива commedia all’italiana), лекції в Римі та Мілані. Його сини Клаудіо (помер 2020) та Марко продовжували династію, але Марко — єдиний живий спадкоємець. Фільми Різі вивчають у кіношколах як класику італійського кіно 1950–1980-х. У 2025 році вийшли ремастеризовані видання «Il sorpasso» та «Profumo di donna» на Blu-ray. Його ім’я згадується як символ комедії з гіркотою та соціальною критикою. Спадщина — це понад 50 фільмів, вплив на італійське та світове кіно (ремейки, цитати в сучасних комедіях).