Дімс Тейлор

Дімс Тейлор (повне ім’я Джозеф Дімс Тейлор) народився 22 грудня 1885 року в Нью-Йорку, США. Він виріс у цьому місті, де отримав освіту в Нью-Йоркському університеті, який закінчив у 1906 році. З дитинства цікавився музикою та літературою, хоча спочатку планував стати архітектором, але швидко перейшов до композиції та критики.

Дімс Тейлор — американський композитор, музичний критик, радіокоментатор, автор і промоутер класичної музики. Він відомий як ведучий і наратор у диснеївському фільмі “Fantasia” (1940), де представляв сегменти та допомагав у виборі музики. Його опери “The King’s Henchman” (1927) та “Peter Ibbetson” (1931) ставилися в Metropolitan Opera. Тейлор був президентом ASCAP (1942–1948), музичним критиком для газет New York World та New York American, а також коментатором трансляцій Нью-Йоркського філармонічного оркестру та Метрополітен-опера. Він автор книг про музику, таких як “Of Men and Music” та “The Well-Tempered Listener”. Його вважають “деканом американської музики” за внесок у популяризацію класики.

Дімс Тейлор не мав багатьох персональних нагород за життя, але його опери отримували визнання в Metropolitan Opera. Він був обраний до Американського філософського товариства. Найзначніше досягнення — після його смерті в 1967 році ASCAP заснував премію Deems Taylor Award (тепер Deems Taylor/Virgil Thomson Awards) за видатні книги, статті та програми про музику, яка вручається щорічно й досі.

Батьки Дімса Тейлора — Джозеф С. Тейлор та Кетрін Мур Джонсон, деталі про яких маловідомі публічно. Він одружувався тричі: перша дружина — Джейн Андерсон (1910–1918, розлучення); друга — Мері Кеннеді (1921–1934, розлучення), з якою мав доньку Джоан Кеннеді Тейлор (народилася 1926 року); третя — костюмерка Люсіль Вотсон-Літтл (1945–1953, розлучення). У Тейлора була одна донька Джоан та онук. Він цінував приватність і рідко обговорював сімейне життя. Після останнього розлучення жив один до смерті.

Дімс Тейлор помер 3 липня 1966 року в Нью-Йорку від лейкемії у віці 80 років. Його спадщина живе через щорічні премії ASCAP Deems Taylor/Virgil Thomson Awards, які в 2025 році (56-та церемонія) вручили за видатні роботи про музику, включаючи статті про Боба Ділана, Сабріну Карпентер та інших. Фільм “Fantasia” з його участю залишається класикою та перевидається. Його твори, як “Through the Looking Glass”, іноді виконуються, а біографія Джеймса Пеголотті (2003) та збірки есеїв зберігають пам’ять. У 2025 році нагороди підтверджують вплив Тейлора на музичну журналістику та критику. Його музика та коментарі надихають нові покоління шанувальників класики.