Девід Ворнер

Девід Геттерслі Ворнер народився 29 липня 1941 року в Манчестері, Англія. Він був позашлюбною дитиною Ади Дорін Геттерслі та Герберта Саймона Ворнера, власника будинку для літніх людей. Через нестабільні стосунки батьків дитинство пройшло хаотично: його виховували то один, то інший з батьків, а зрештою він оселився з батьком та мачухою. Це непросте дитинство вплинуло на його подальший вибір професії актора як способу втечі від сімейних проблем.

Девід Геттерслі Ворнер був видатним англійським актором театру, кіно та телебачення, відомим ролями лиходіїв та складних персонажів. Він починав кар’єру в Королівській шекспірівській компанії, де в 1965 році зіграв Гамлета, ставши одним з наймолодших виконавців цієї ролі. У кіно прославився ролями в фільмах «Морган: Підходящий випадок для лікування» (1966, номінація на BAFTA), «Омен» (1976), «Трон» (1982, три ролі: Діллінджер, Сарк та Майстер-контрольна програма), «Титанік» (1997, Спайсер Лавджой), «Час за часом» (1979, Джек-Різник) та «Зоряний шлях VI: Невідкрита країна» (1991). Ворнер також грав у серіалах, озвучував мультфільми та аудіодрами, зокрема альтернативну версію Доктора в «Доктор Хто».

– Премія «Еммі» (1981) за найкращу роль другого плану в мінісеріалі «Масада» (роль Помпонія Фалька).
– Номінація на BAFTA за найкращу чоловічу роль у фільмі «Морган: Підходящий випадок для лікування» (1966).
– Номінації на «Еммі» за ролі в мінісеріалах «Голокост» (1978) та «Масада».
– Номінація на премію Гільдії кіноакторів США (разом з акторським складом «Титаніка»).
– Театральні нагороди, включаючи визнання за шекспірівські ролі в RSC.

Батьки Девіда — Ада Дорін Геттерслі та Герберт Саймон Ворнер (ашкеназький єврей за походженням, власник будинку престарілих) — не були одружені, і їхні стосунки були нестабільними. Ворнер виховувався то з матір’ю, то з батьком, а зрештою оселився з батьком та мачухою; матір він бачив востаннє на її смертному ложі. Перший шлюб з Гаррієт Ліндгрен (1969–1972) закінчився розлученням без дітей. Другий шлюб з Шейлою Кент (1979–2005) тривав понад 25 років; у подружжя народилася дочка (1982), а деякі джерела згадують також сина. Після розлучення з 2006 року до смерті його партнеркою була акторка Ліза Боуерман. Ворнер описував своє дитинство як «хаотичне» та «дисфункціональне», що вплинуло на його життя.

Девід Геттерслі Ворнер помер 24 липня 2022 року у віці 80 років від хвороби, пов’язаної з раком, у будинку для літніх акторів Denville Hall у Лондоні. За 18 місяців до смерті йому діагностували рак, але він ставився до цього з гідністю. Останньою роллю в кіно стала Адмірал Бум у фільмі «Мері Поппінс повертається» (2018). У пізні роки він продовжував працювати в озвучуванні, аудіодрамах Big Finish (зокрема, як альтернативний Доктор у «Доктор Хто») та епізодичних ролях на телебаченні. Майбутніх проєктів не було анонсовано через хворобу. Його смерть викликала численні спогади від колег, які підкреслювали його універсальність, доброту та внесок у мистецтво. Ворнер залишився в пам’яті як один з найвидатніших характерних акторів свого покоління.