Девід Лінч

Девід Кіт Лінч народився 20 січня 1946 року в Міссулі, штат Монтана, США. Його батько, Дональд Уолтон Лінч, був вченим-дослідником у Міністерстві сільського господарства США, а мати, Едвін «Санні» Лінч (уроджена Сундберг), працювала репетитором англійської мови. Сім’я часто переїжджала через роботу батька, включаючи Сендпойнт (Айдахо), Спокан (Вашингтон), Дарем (Північна Кароліна), Бойсе (Айдахо) та Александрію (Вірджинія). У дитинстві Лінч вважав світ фантастичним, але школу — злочином проти молоді, оскільки вчителі не заохочували знань.

Девід Лінч — американський кінорежисер, сценарист, музикант, художник і актор, представник незалежного кінематографу з елементами сюрреалізму, атмосфери жаху, марень та дивних образів. Найвідоміші проекти включають «Синій оксамит» (1986) — фільм про студента, який розслідує зникнення, пов’язане з психопатом, з елементами таємниці та насильства. «Людина-слон» (1980) — біографічна драма про каліка Джозефа Мерріка, що отримала визнання за гуманність. «Голова-гумка» (1977) — сюрреалістичний фільм про молодого чоловіка в промисловому пеклі. «Малголланд Драйв» (2001) — нелінійна історія про темну сторону Голлівуду. «Твін Пікс» (1990–1991, серіал) — детектив про вбивство в маленькому містечку з надприродними елементами. Фільми Лінча досліджують темну сторону американського життя, маленьких міст чи метрополісів, з оригінальною музикою.

– Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (1990) за «Дикі серцем».
– Премія «Оскар» за внесок у кіномистецтво (2019).
– Премія «Сезар» за найкращий іноземний фільм (1982, 2002).
– Премія «Боділ» за найкращий американський фільм (2000, 2003).
– Золотий лев Венеціанського кінофестивалю (2006).
– Премії Бостонського товариства кінокритиків (1987, 2002), Лос-Анджелеської асоціації кінокритиків (1987, 2002), Національного товариства кінокритиків (1986), Чиказької асоціації кінокритиків (2002), Торонтської асоціації кінокритиків (2001).
– «Ключі від міста» Бидгоща (Польща, 2012).

Батьки Девіда Лінча: Дональд Уолтон Лінч (1915—2007), вчений-дослідник у Міністерстві сільського господарства США, і Едвін «Санні» Лінч (уроджена Сундберг; 1919—2004), репетитор англійської мови. Перша дружина — Пеггі Ленц (одружений 1968, розлучений 1974), з якою він мав дочку Дженніфер Лінч (нар. 1968), яка стала кінорежисеркою та письменницею; вони жили бідно в Філадельфії, переживаючи грабунки та насильство. Друга дружина — Мері Фіск (одружений 1977, розлучений 1987), сестра Джека Фіска, з якою він мав сина Остін Джека Лінча (нар. 1982). Партнерка — Ізабелла Росселліні (1986—1991, без шлюбу), з якою він працював над проєктами. Третя дружина — Мері Свіні (у стосунках з 1991, одружений 2006, розлучений 2007), з якою мав сина Райлі Свіні Лінча (нар. 1992). Четверта дружина — Емілі Стофл (одружений 2008, розлучений 2023), з якою мав дочку Лулу Боґінію Лінч (нар. 2012).

Девід Лінч помер 16 січня 2025 року в Лос-Анджелесі від зупинки серця, спричиненої емфіземою легень, на 78-му році життя; за кілька днів до смерті його евакуйовано через пожежі. До останніх років він створив веб-серіали, як «Над чим сьогодні працює Девід Лінч?» (про колажі) та «Today’s Number Is…» (вибір числа). Перевипустив «Кролики» (2002) на YouTube у 2020. Випустив маски з своїм зображенням для пандемії COVID-19. У 2021 планував проєкт для Netflix з робочими назвами Wisteria та Unrecorded Night (13 епізодів, бюджет 85 млн доларів, зйомки з травня 2021), але в 2022 спростував чутки про прем’єру на Каннах. Зіграв камео у фільмі Стівена Спілберга «Фабельмани» (2022) як Джон Форд. Підтримував Україну, засудивши вторгнення Росії 25 лютого 2022 на YouTube, закликавши Путіна зупинити агресію. У 2020-х робив прогнози погоди з квартири в Лос-Анджелесі. Майбутні проекти не згадуються, оскільки смерть завершила кар’єру.