Денні ДеВіто

Денні ДеВіто, повне ім’я Деніел Майкл ДеВіто-молодший, народився 17 листопада 1944 року в Нептюні, штат Нью-Джерсі, США, в італійсько-американській родині середнього класу. Він є наймолодшим з трьох дітей: мати Джулія ДеВіто (уроджена Моччелло) працювала домогосподаркою, а батько Деніел ДеВіто-старший — власником малого бізнесу з пошиття капелюхів. З дитинства Денні страждав від хвороби, що обмежила його зріст до 147 см, але це не завадило мріям про акторство: у 11 років він почав працювати в перукарні сестри, а згодом вступив до Американської академії драматичного мистецтва в Нью-Йорку, яку закінчив у 1966 році. Перша професійна роль припала на 1969 рік у театрі, а в кіно — у 1975 році в “Один летів понад зозулиним гніздом” як Мартіні, що стало початком кар’єри, яка триває понад 50 років.

Денні ДеВіто — легендарний американський актор, режисер, продюсер і комік, відомий своєю харизматичною грою цинічних, але чарівних персонажів у комедіях, драмах і блокбастерах. Його прорив стався в 1978 році з роллю грубого диспетчера Луї Де Пальми в ситкомі “Таксі” (1978–1983), за яку він отримав “Еммі” та “Золотий глобус”. Серед знакових проектів — роль Пінгвіна в “Бетмен повертається” (1992) Тіма Бертона, де його трансформація стала культовою; комедія “Близнюки” (1988) з Арнольдом Шварценеггером, де Денні зіграв брата гіганта; режисерський дебют “Кидай маму з поїзда” (1987) з Біллі Крісталом. Як продюсер через Jersey Films він стояв за хітами як “Кримінальне чтиво” (1994) та “Ерін Брокович” (2000), номінованими на “Оскар”. У 2005 році приєднався до “Завжди сонячно в Філадельфії” (It’s Always Sunny in Philadelphia) як Френк Рейнголдс, що триває досі. Нещодавно знявся в “Міграції” (2023) як дядько Дак, озвучив Лоракса в “Лораксі” (2012) та з’явився в “Список мрій” (2025). Денні також режисерує та продюсує, демонструючи універсальність у жанрах від жахів до сімейних комедій.

Денні ДеВіто — лауреат численних престижних нагород, серед яких Primetime Emmy Award за найкращу чоловічу роль другого плану в комедійному серіалі за “Таксі” (1981), Golden Globe Award за найкращу чоловічу роль другого плану в серіалі (1980), Screen Actors Guild Award за видатний ансамбль у “Один летів понад зозулиним гніздом” (1976). Серед інших досягнень — номінація на Academy Award як продюсера за “Ерін Брокович” (2001), Tony Award номінація за найкращу чоловічу роль другого плану в п’єсі “The Price” (2017), MTV Movie Award за найкращого лиходія за “Бетмен повертається” (1993). У 2025 році отримав Jason Robards Award за внесок у театр від Roundabout Theatre Company. Загалом понад 20 нагород і 50 номінацій, що підкреслюють його вплив у комедії, драмі та продюсерстві.

Батьки Денні ДеВіто — Джулія Моччелло, домогосподарка італійського походження, та Деніел ДеВіто-старший, власник бізнесу з пошиття капелюхів; родина виростала в Асбері-Парку, Нью-Джерсі, де Денні мав двох старших сестер, і атмосфера тепла та гумору сформувала його комедійний талант. Сестри підтримували брата в ранній кар’єрі, часто згадуючи сімейні вечері з жартами. Щодо власної родини, Денні познайомився з актрисою Ріа Перлман у 1971 році на театральній вечірці, де вони грали в “Картки” (Cards); пара одружилася в 1982 році та має трьох дітей: доньку Люсі Чет (нар. 1983, актриса, знялася з батьком у “Маленькій демонці”), доньку Ґрейс Фен (нар. 1985, продюсерка) та сина Джейкоба Деніела (нар. 1987, музикант). Родина жила в Лос-Анджелесі, але в 2012 та 2017 роках розлучалася, відновлюючи стосунки без офіційного розлучення; у 2025 році Денні та Ріа разом на заходах, підкреслюючи дружбу заради дітей. Діти часто співпрацюють з батьком: Люсі в “Завжди сонячно в Філадельфії”, Ґрейс у продюсерстві. Денні описує сім’ю як “найбільше багатство”, і онуки (від Люсі) додають радості.

На листопад 2025 року Денні ДеВіто, якому виповнилося 81, продовжує активну кар’єру, балансуючи комедії, театр і продюсерство, демонструючи енергію та гумор, попри вік. Нещодавно, у листопаді 2025, прем’єрував анімаційний “Список мрій” (Wish List), де озвучив ексцентричного дядька, поряд з новими голосами, що хвалять за сімейний гумор; також з’явився в “A Sudden Case of Christmas” (2024, реліз Netflix 2025) з дочкою Люсі як дідусь у святковій комедії. Серед поточних робіт — участь у 17-му сезоні “Завжди сонячно в Філадельфії” (реліз 2026 на FX), де Френк Рейнголдс у абсурдних пригодах, та продюсерство сіквела “The War of the Roses” (“The Roses”, 2025) з Бенедиктом Камбербетчем, натхненного його режисурою 1989 року. У березні 2025 отримав Jason Robards Award за театральні заслуги, а в жовтні підтвердив новий фільм з Арнольдом Шварценеггером на Warner Bros., де сценарист пише “божевільний сценарій” для дуету. Родинне життя щасливе: з Ріа Перлман святкують 43-річчя шлюбу, з дітьми та онуками в Нью-Йорку, де Денні ділиться фото з собаками в Instagram. Серед майбутніх проектів — роль у “Jumanji 5” (2026) з Ніком Джонасом, голос у “The Survivor” (TBA) та режисерський дебют у серіалі про Джерсі. Денні продовжує активізм: підтримує Apollo Theatre в Огайо та екологію, наголошуючи в інтерв’ю на “житті з гумором”. Його фокус — на сімейних історіях і колабораціях, з планами на Бродвей у 2026.