Делберт Менн

Делберт Мартін Манн-молодший народився 30 січня 1920 року в Лоуренсі, штат Канзас, США. У 11 років разом із родиною переїхав до Нашвілла, штат Теннессі, який пізніше вважав своїм рідним містом. Закінчив Університет Вандербільта та Школу драми Єльського університету. Під час Другої світової війни служив пілотом у Повітряних силах США. Один із ключових режисерів «Золотої ери телебачення», який успішно переніс інтимний стиль телевізійних постановок на великий екран. Помер 11 листопада 2007 року в Лос-Анджелесі у віці 87 років.

Делберт Манн — американський режисер телебачення та кіно. Найбільше відомий фільмом «Марті» (1955), за який отримав «Оскар» як найкращий режисер. Серед інших знакових робіт — «Холостяцька вечірка» (1957), «Окремі столики» (1958), «Бажання під в’язами» (1958), «Середина ночі» (1959) та телевізійні адаптації, зокрема «Гайді» (1968). Режисер понад 65 фільмів і телевізійних проектів, президент Гільдії режисерів Америки (1967–1971). Вважався майстром екранізації театральних п’єс і телевізійних драм.

Переможець премії «Оскар» за найкращу режисуру («Марті», 1956). Лауреат Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю за «Марті» (1955). Отримав премію Directors Guild of America Honorary Life Member Award (2002). Його фільм «Марті» також здобув «Оскари» за найкращий фільм, найкращу чоловічу роль та сценарій. Має численні визнання за внесок у перехід від телебачення до кіно.

Делберт Манн був одружений з Анн Керолайн Ґіллеспі з 1942 року до її смерті від хвороби Альцгеймера у 2001 році. У подружжя народилося четверо дітей: сини Фредерік (Фред), Девід, Стівен та донька Сьюзен. Донька Сьюзен загинула в автокатастрофі 1976 року. Манн пережив дружину на шість років і помер у 2007 році. Залишив трьох синів і сім онуків. Родина жила переважно в США, а Манн підтримував близькі стосунки з дітьми протягом усього життя.

Делберт Манн помер 11 листопада 2007 року від пневмонії в Лос-Анджелесі. Його спадщина продовжує вивчатися в контексті історії телебачення та кіно, зокрема як приклад успішного переходу режисерів «Золотої ери ТБ» у великий кінематограф. Фільм «Марті» залишається класикою американського кіно і регулярно згадується в курсах з історії режисури. Архіви Манна зберігаються в університетах, а його внесок у Гільдію режисерів Америки високо цінується досі.