Дарина Федина

Дарина Федина народилася 15 серпня 2001 року у Львові, Україна. Вона виросла в творчій атмосфері Галичини, де з раннього віку захопилася театром, беручи участь у шкільних виставах та культурних заходах. У 2018 році Дарина закінчила католицьку гімназію Шептицьких у Львові та переїхала до Києва, вступивши до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на курс Богдана Бенюка. Під час навчання, у 17-річному віці, вона отримала дебютну роль у серіалі, що стало проривом у її кар’єрі. У 2022 році Дарина успішно завершила магістратуру в університеті та повернулася до Львова, де приєдналася до місцевого театру.

Дарина Федина — українська акторка театру та кіно, відома своєю дебютною роллю Мелашки у популярному серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020), де у 17 років вона втілила скромну доньку Кайдашів, що принесло їй загальнонаціональну популярність та хвилю обговорень через неоднозначний образ персонажа. Ця роль, попри хейт у мережі, продемонструвала її талант і емоційну глибину, зробивши Дарину наймолодшою зіркою проекту. Серед знакових робіт — роль у психологічній драмі «Абітурієнт» (2020), де вона зіграла амбітну студентку, та у фільмі «Тебе тут немає» (2021), що торкався тем війни та втрати. У 2023 році Дарина виконала ключову роль у урбаністичному трилері «Дім за склом» Тараса Дроня, де її героїня опиняється в пастці сучасного мегаполісу, що принесло схвальні відгуки критиків за автентичність. Нещодавні проекти включають драму «Неоліта» (2024), комедію «Щастя» (2024) та серіал «Перевізниця» (2024), де вона грає сильну жінку в поствоєнних реаліях. У театрі Дарина працює в Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса та Національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, де брала участь у постановках «Дещо дивне сталося зі мною» (2025). Загалом, Федина відома переходом від телевізійної слави до незалежного кіно та театру, з акцентом на теми жіночої сили, ідентичності та сучасних викликів України.

Нагороди та Досягнення
– Номінація на премію «Кіноколо» за найкращу жіночу роль другого плану за «Спіймати Кайдаша» (2021).
– Винагорода молодіжної премії «Сонячний кролик» за прорив у серіалах (2022).
– Номінація на премію «Золота Дзиґа» як перспективна акторка за внесок у українське кіно (2023).
– Визнання на Одеському міжнародному кінофестивалі за роль у «Дім за склом» (2024).
– Премія від Гільдії акторів України за театральний дебют у постановках Курбаса (2023).

Дарина Федина походить з львівської родини, де батьки підтримували її творчі амбіції з дитинства, записуючи на уроки театру та вокалу, хоча деталі про їхні професії тримаються в приватності. Мати стала для Дарини головним джерелом натхнення, часто супроводжуючи на кастинги та прем’єри, а батько забезпечував стабільність під час переїзду до Києва. У сім’ї є молодший брат, з яким Дарина близька, і вони часто діляться сімейними моментами, особливо під час свят у Львові, де акцент на галицьких традиціях. Щодо особистого життя, Дарина вийшла заміж у серпні 2025 року за українського військовослужбовця; весілля пройшло в національних мотивах, з білою сукнею та вишиванками, і пара поділилася романтичними фото в Instagram, підкреслюючи любов та підтримку в часи війни. Дітей у подружжя поки немає, і Дарина фокусується на кар’єрі та волонтерстві, хоча в інтерв’ю натякає на плани щодо сім’ї після перемоги. Родина пережила евакуацію з Києва у 2022 році, але залишилася єдиною, підтримуючи Дарину морально та фінансово. Близькі родичі, включаючи бабусю, пишаються її патріотичною позицією та часто з’являються на прем’єрах. Загалом, сімейні зв’язки для Дарини — джерело сили та балансу, з акцентом на єдність, приватність та національну ідентичність.

Станом на грудень 2025 року Дарина Федина переживає період переосмислення кар’єри, оголосивши про паузу в акторстві та завершення роботи в Національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, аби знайти більш корисне заняття для країни в часи війни. У інтерв’ю Аліні Доротюк акторка зізналася, що планує долучитися до волонтерства чи військової логістики, не беручи зброю в руки, але шукаючи місце, де зможе бути максимально ефективною, особливо в контексті можливих окупацій. Нещодавно, у жовтні 2025-го, Дарина поділилася фото з весілля, що стало позитивним акцентом на тлі змін, і продовжує підтримувати ЗСУ через соцмережі, закликаючи до бойкоту російського контенту. Серед поточних занять — підготовка до прем’єри серіалу «Потяг у 31 грудня» (2025), де вона грає епізодичну роль пасажирки з воєнними спогадами, та участь у благодійних читаннях поезії для збору коштів. У театрі Курбаса Дарина завершила сезон ролями в «Дещо дивне сталося зі мною», але бере паузу, фокусуючись на майстер-класах для молоді про ментальне здоров’я в мистецтві. У 2025 році вона активно коментувала тему харасменту в театральних вишах, підтримуючи жертв та закликаючи до змін в індустрії. Майбутні проекти включають можливу роль у документальному фільмі про галицькі історії опору та волонтерський серіал про цивільне життя на фронті. Попри виклики, Дарина планує більше часу проводити з родиною та чоловіком у Львові, мріючи про власний продакшн для молодих акторок після війни. Загалом, її шлях наразі — від сцени до реального фронту, з акцентом на патріотизм та саморозвиток, та потенціалом для повернення з новими силами у 2026-му.