Даґур Карі

Дагур Карі (повне ім’я Дагур Карі Пєтурссон) народився 12 грудня 1973 року в Парижі, Франція, в родині ісландців. Коли йому було три роки, сім’я повернулася до Ісландії. Він закінчив Національну кіношколу Данії в Копенгагені у 1999 році, де його короткометражний фільм «Lost Weekend» отримав нагороди. Дагур Карі — один із найвідоміших сучасних ісландських режисерів, відомий своїм оригінальним стилем, поєднанням драми, гумору та меланхолії.

Дагур Карі найбільш відомий як режисер і сценарист фільмів «Nói the Albino» (Ної Альбінос, 2003), «Dark Horse» (2005), «The Good Heart» (2009) та «Virgin Mountain» (Fúsi, 2015). Його стрічки часто досліджують теми самотності, маргінальних персонажів та ісландської ідентичності. «Virgin Mountain» отримав широке міжнародне визнання та численні нагороди. Режисер також працював над музичними відео та короткометражними фільмами, а його роботи відзначаються унікальним візуальним стилем і глибоким психологізмом.

Дагур Карі отримав престижну Nordic Council Film Prize за фільм «Virgin Mountain» (2015). Серед інших нагород — Edda Award за найкращу режисуру, Dragon Award за найкращий нордичний фільм («Dark Horse»), FIPRESCI Prize та численні призи на міжнародних фестивалях, зокрема на Tribeca Film Festival. Його дебютний повнометражний фільм «Nói the Albino» також здобув багато міжнародних визнань.

Дагур Карі народився в Парижі в сім’ї ісландських батьків, які тимчасово перебували там на навчанні. Детальна інформація про його особисте життя, дружину, дітей чи поточні стосунки практично відсутня у відкритих джерелах. Режисер тримає приватне життя в таємниці і майже не коментує сімейні питання в інтерв’ю. Він виріс в Ісландії і продовжує жити та працювати переважно в Рейк’явіку.

Станом на 2026 рік Дагуру Карі 52 роки. Він продовжує активно працювати в кіно. Серед недавніх і майбутніх проектів — фільм «The Excavation» (2025) та «Hygge!» (2023). Режисер залишається важливою постаттю ісландського та нордичного кіно, регулярно бере участь у фестивалях і розвиває нові сценарії. Його фільми продовжують демонструватися на ретроспективах по всьому світу, а він сам надихає нове покоління режисерів своїм незалежним підходом до кінематографа.