Д. Г. Лоуренс

Девід Герберт Лоуренс (повне ім’я Девід Герберт Річардс Лоуренс) народився 11 вересня 1885 року в Іствуді, Ноттінгемшир, Англія. Він був четвертою дитиною в родині шахтаря Артура Джона Лоуренса та Лідії Лоуренс (уродженої Бірдсолл). Батько працював на вугільній шахті, був малограмотним і любив випити, а мати — освіченою жінкою з колишньої середнього класу родини, яка працювала на фабриці мережив. Дитинство Лоуренса пройшло в шахтарському селищі, де він відчував глибокий контраст між батьківським і материнським світом. Через слабке здоров’я (туберкульоз) він часто хворів і не міг займатися фізичною працею.

Д.Г. Лоуренс — один із найвпливовіших англійських письменників XX століття, відомий романами, оповіданнями, поезією, драмами, есе та картинами. Його найвідоміші твори — «Сини і коханці» (1913), «Веселка» (1915), «Закохані жінки» (1920) та «Коханець леді Чаттерлей» (1928). Лоуренс досліджував теми сексуальності, класових відмінностей, відносин між чоловіком і жінкою та впливу індустріалізації на людську природу. Багато його книг були заборонені через відвертість, що робило його скандальною постаттю за життя. Він також писав подорожні нариси та малював.

Джеймс Тейт Блек Меморіал Прайз за роман «Загублена дівчина» (1920). Його твори отримали визнання вже після смерті, а сьогодні вважаються класикою модернізму.

Лоуренс народився в родині шахтаря Артура Джона Лоуренса та Лідії Бірдсолл. У нього було троє старших братів і сестер. У 1912 році він зустрів Фріду фон Ріхтгофен (уроджену Вікі), дружину свого колишнього професора, яка була на шість років старшою за нього і мала трьох дітей від першого шлюбу. Вони втекли разом до Європи, а в 1914 році одружилися. Шлюб був бурхливим і пристрасним, але дітей у них не було. Фріда стала його музою і супутницею до кінця життя. Особисте життя Лоуренса часто ставало предметом скандалів через його відкритість у темах сексуальності.

Д.Г. Лоуренс страждав від туберкульозу протягом усього життя. Разом з Фрідою він багато подорожував Європою, Австралією, Мексикою та США, шукаючи сприятливий клімат. Останні роки провів у Європі. Він помер 2 березня 1930 року у Вансі, Франція, у віці 44 років від ускладнень туберкульозу. Після смерті його твори були реабілітовані, а сьогодні «Коханець леді Чаттерлей» та інші романи вважаються класикою світової літератури. Його вплив відчувається в сучасній літературі та дискусіях про свободу вираження.