Чарлз Ґродін

Чарлз Ґродін (1935–2021) — видатний американський актор, комік, письменник та телеведучий, відомий своїм унікальним стилем «мертвої» іронії (deadpan) та здатністю грати неймовірно приземлених, часто трохи розгублених або саркастичних персонажів. Народився в Піттсбурзі, штат Пенсільванія. Свою кар’єру починав на театральних підмостках, поступово перейшовши до кіно та телебачення, де він став справжньою майстром комедійної гри.

Найбільш відомий за ролями у фільмах «Дитина напрокат» (The Heartbreak Kid), «Північ встигнути» (Midnight Run), де він створив незабутній дует з Робертом Де Ніро, та сімейній комедії «Бетховен», де зіграв батька сімейства, чиє життя перевертається догори дриґом через величезного сенбернара. Також він був частим гостем на телешоу, зокрема у Джонні Карсона, де його виступи в стилі удаваного невдоволення стали культовими. Окрім акторства, він написав кілька книг, у яких ділився спостереженнями про життя та індустрію розваг.

У 1978 році Чарлз Ґродін отримав премію «Еммі» за сценарій до телевізійного шоу Пола Саймона. За свою видатну роль у фільмі «Дитина напрокат» він був номінований на «Золотий глобус» як найкращий актор. Хоча він не був володарем величезної кількості кінонагород, його вплив на жанр комедії та повага колег по цеху були колосальними. Його пам’ятають як одного з найталановитіших і найтонших комедійних акторів свого покоління.

Чарлз Ґродін був одружений двічі. Його першою дружиною була Джулія Фергюсон, з якою у них народилася донька Меріон. У 1985 році він одружився з Еліссою Дюрвуд, з якою прожив до кінця своїх днів; у них народився син Ніколас. Ґродін завжди дуже тепло відгукувався про свою родину, часто згадуючи їх у своїх книгах та інтерв’ю. Його близькі підтримували його як у творчих злетах, так і в періоди відходу від активної кінокар’єри, коли він присвячував більше часу вихованню дітей.

Чарлз Ґродін пішов із життя у травні 2021 року у віці 86 років від раку кісткового мозку. Його спадщина продовжує жити в його численних кінороботах, які досі з великим задоволенням дивляться глядачі різних поколінь. Сучасні критики часто переглядають його фільми, відзначаючи, наскільки випереджаючим свій час був його комедійний стиль. Він залишається символом інтелектуального гумору, а його внесок у розвиток американського кінематографа є неоціненним.