Чарлі Кауфман

Чарлі Стюарт Кауфман народився 19 листопада 1958 року в Нью-Йорку, США, у єврейській родині. Він виріс у Масапекуа, штат Нью-Йорк, а у 1972 році родина переїхала до Вест-Гарфорда, штат Коннектикут, де Чарлі відвідував середню школу та брав участь у драматичному клубі. Кауфман навчався в Бостонському університеті, але згодом перевівся до Нью-Йоркського університету (NYU), де вивчав кіно та знімав короткометражні фільми. З раннього віку він проявляв інтерес до письма п’єс та сюрреалістичних історій, що стало основою його майбутньої кар’єри.

Чарлі Кауфман — американський сценарист, режисер, продюсер і письменник, відомий сюрреалістичними, метафізичними та психологічними творами про ідентичність, реальність та існування. Він здобув визнання завдяки сценарію до фільму «Бути Джоном Малковичем» (1999), який приніс номінацію на «Оскар» і став проривом у його кар’єрі. Серед найвідоміших робіт — «Адаптація» (2002) з Ніколасом Кейджем у ролі самого Кауфмана, «Вічне сяйво чистого розуму» (2004) з Джимом Керрі та Кейт Вінслет, за який він отримав «Оскар». Кауфман дебютував як режисер з «Сінекдоха, Нью-Йорк» (2008), амбітним роздумом про мистецтво та смертність, а згодом зняв анімаційний фільм «Аномаліза» (2015) та психологічний трилер «Я думаю, щоб усе закінчити» (2020) для Netflix. Його твори часто базуються на автобіографічних мотивах, як у романі «Анткайнд» (2020), і вплинули на сучасне кіно своєю оригінальністю та глибиною. Кауфман також писав для телебачення, зокрема для ситкомів «Життя за будь-яку ціну» (1990–1992) та «Нед і Стейсі» (1996–1997).

Чарлі Кауфман виграв премію «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій за фільм «Вічне сяйво чистого розуму» (2004), а також номінований тричі: за оригінальний сценарій «Бути Джоном Малковичем» (1999) та адаптований «Адаптація» (2002) разом з вигаданим братом Дональдом. Він отримав три премії BAFTA: за оригінальний сценарій «Бути Джоном Малковичем» (2000), адаптований «Адаптація» (2003) та оригінальний «Вічне сяйво чистого розуму» (2005). У 2025 році його анімаційний фільм «Оріон і темрява» (2024) виграв премію Children’s and Family Emmy за видатний анімаційний спецпроєкт, а також Kidscreen Award у категорії Kids Programming. Кауфман нагороджений двома Independent Spirit Awards, премією WGA за досягнення в сценарній справі (2023) та включений до списку 101 найкращих сценаріїв WGA з трьома творами. Серед інших — Saturn Award (2000) та визнання від National Society of Film Critics.

Чарлі Кауфман народився у родині інженера Майрона Кауфмана та домогосподарки Гелен Кауфман, які виховували його в єврейській традиції в Нью-Йорку та Масапекуа. У нього є старша сестра, з якою він ділив дитинство, переповнене творчими іграми та постановками вдома. Батьки підтримували його інтерес до мистецтва, хоча Кауфман описує себе як сором’язливого підлітка, який важко знайомився з однолітками. Він одружився з Деніз Монеган (Деніз Кауфман) до початку професійної кар’єри, у 1980-х роках; Деніз працювала в сфері обслуговування клієнтів і підтримувала Чарлі під час його перших невдач у Голлівуді. Пара має двох дітей: доньку Анну Кауфман, яка надихнула деякі автобіографічні мотиви в творах, та сина (імена молодшого не розголошуються публічно). Сім’я довгий час жила в Пасадені, Каліфорнія, де Кауфман працював удома, балансуючи творчість з сімейним життям. У 2020-х вони переїхали до Мангеттена, Нью-Йорк, зберігаючи приватність; Кауфман часто згадує Деніз як ключову опору в боротьбі з тривогою та творчими кризами. Родина веде скромний спосіб життя, уникаючи уваги ЗМІ, і Кауфман підкреслює роль сім’ї в його мотивації.

Наразі Чарлі Кауфман активно працює над кількома проектами, поєднуючи режисуру, сценарну справу та літературу, попри труднощі з фінансуванням його авангардних ідей. У 2025 році він режисерує повнометражний фільм «Пізніше війна» (Later the War) за оповіданням Іддо Ґефена «Деббіна мрія будинок», з Едді Редмейном, Тессою Томпсон та Петсі Ферран у головних ролях; зйомки плануються на кінець року, з фокусом на теми снів і реальності. Його короткометражний фільм «Як зняти привида» (How to Shoot a Ghost, 2025), написаний Євою Г.Д. з Джессі Баклі, прем’єрував на Венеційському фестивалі та досліджує психологічний жах у короткій формі. Кауфман завершує адаптацію роману Йоко Оґави «Правоохоронна поліція пам’яті» (The Memory Police) для режисера Рід Моранно, з плановим релізом у 2026 році. Серед недавніх робіт — сценарій до анімації «Оріон і темрява» (2024) для Netflix, яка принесла нагороди за сімейний контент. Він пише новий роман про актора, який створює книгу про акторство, та розглядає ідею обмеженої серії для HBO на основі «IQ 83». Кауфман бере участь у фестивалях, як Encounters 2025 у Бристолі з Майклом Ґондрі, та критикує студійну систему за обмеження творчості. Проживаючи в Мангеттені з родиною, він бореться з тривогою, але продовжує адвокацію оригінального кіно, плануючи можливий реюніон зі Спайком Джонзом. Серед майбутніх ідей — проект про штучний інтелект, який він тимчасово відкладав, та повернення до театру.