Чарлі Чаплін

Чарльз Спенсер Чаплін народився 16 квітня 1889 року в Лондоні, Англія, у бідній родині мюзик-холу. Його батько Чарльз Чаплін-старший, співак і актор, покинув сім’ю через алкоголізм і помер у 1901 році, коли Чарлі було 12 років. Мати Ганна Чаплін (сценічне ім’я Лілі Гарлі), співачка та актриса, страждала на психічні розлади і неодноразово потрапляла до притулків, залишаючи синів у дитбудинках. З 5 років Чарлі виступав на сцені замість матері, а з 9 років гастролював у дитячих трупах, зокрема у “Вісім ланкаширських хлопців”. У 14 років отримав першу постійну роль у театрі, а у 19 — приєднався до трупи Фреда Карно, з якою у 1910–1913 роках гастролював США, де його помітила кіноіндустрія.

Чарлі Чаплін — один з найвидатніших митців світового кіно, творець образу Бродяги (The Tramp) — маленького чоловічка з вусами, у котелку, з тростиною та незграбною ходою, який став символом німого кіно. З 1914 року зняв понад 80 фільмів, серед яких класика: «Малюки» (1921), «Золота лихоманка» (1925), «Цирк» (1928), «Вогні великого міста» (1931), «Нові часи» (1936) та «Великий диктатор» (1940) — перший повністю звуковий фільм, де він висміяв Гітлера. Чаплін був не лише актором, а й режисером, сценаристом, продюсером, композитором (написав музику до більшості своїх фільмів) та співзасновником студії United Artists (1919) разом з Мері Пікфорд, Дугласом Фербенксом та Д. В. Ґріффітом. У 1952 році через звинувачення в симпатіях до комунізму та скандали навколо особистого життя його фактично вигнали зі США; останні 25 років жив у Швейцарії.

Чаплін отримав два почесні «Оскари»: у 1929 році за універсальність і геніальність у «Цирку» та у 1972 році за неоціненний внесок у кіномистецтво XX століття (це був найдовший стоячий овації в історії церемонії — 12 хвилин). У 1971 році королева Єлизавета II посвятила його в лицарі (Sir Charles Spencer Chaplin). Франція нагородила його Орденом Почесного легіону (1952, згодом — Командорським хрестом). У 1954 році отримав Міжнародну премію миру від Світової ради миру. Його фільми «Вогні великого міста» та «Нові часи» входять до списку 100 найкращих фільмів за версією Американського інституту кіномистецтва. У 1999 році AFI поставив образ Бродяги на 10-те місце серед найбільших героїв кіно.

Чаплін був одружений чотири рази і мав 11 дітей. Перший шлюб (1918–1920) — з Мілдред Гарріс (розлучилися через рік після народження сина Нормана, який помер через три дні). Другий (1924–1927) — з Літой Ґрей, з якою мав синів Чарльза молодшого (1925–1968) та Сідні (1926–2009). Третій (1936–1942) — з Полетт Ґоддар. Четвертий та останній (1943–1977) — з Уною О’Ніл, дочкою драматурга Юджина О’Ніла, який був проти цього шлюбу через різницю у віці (Чапліну — 54, Уні — 18). З Уною вони прожили щасливо 34 роки і мали восьмеро дітей: Джеральдіну (1944), Майкла (1946), Джозефіну (1949), Вікторію (1951), Юджина (1953), Джейн (1957), Аннетт (1959) та Крістофера (1962). Уна була поруч до його смерті 25 грудня 1977 року у віці 88 років у своєму маєтку в Корсьє-сюр-Веве, Швейцарія. Після смерті Чапліна його тіло викрали для викупу, але згодом повернули і перепоховали під шаром бетону.

Хоча Чарлі Чаплін помер 25 грудня 1977 року, його спадщина продовжує жити. У 2020-х роках його фільми регулярно реставрують і перевипускають у 4K (наприклад, Criterion Collection та MK2). У 2022 році Netflix додав повну колекцію його фільмів. У 2025 році в Лондоні відкрили інтерактивний музей «Chaplin’s World» з новими експозиціями, присвяченими його політичним поглядам і музиці. Образ Бродяги залишається одним з найвідоміших у світі: його цитують у мемах, використовують у рекламі та сучасному мистецтві. У 2024–2025 роках у різних країнах (зокрема в Україні) пройшли ретроспективи його фільмів з живим оркестровим супроводом. Діти та онуки Чапліна (зокрема Джеральдіна, Юджин та Уна Чаплін) активно зберігають архів і борються з незаконним використанням його образу. Фільми Чапліна регулярно входять до списків найкращих в історії кіно, а його політична сатира у «Великому диктаторі» продовжує цитуватися в контексті сучасних авторитарних режимів.