Чан Ань Хунґ

Чан Ань Хунґ (в’єт. Trần Anh Hùng, фр. Anh Hung Tran) народився 23 грудня 1962 року в місті Дананг (або Мітхо за деякими джерелами), Південний В’єтнам. Після падіння Сайгона та закінчення В’єтнамської війни в 1975 році, у віці 12 років, він разом з родиною емігрував до Франції. У Франції вивчав філософію в університеті, але після перегляду фільму Робера Брессона “Втеча” вирішив присвятити себе кіно. Пізніше навчався в престижній школі кінематографії École Nationale Louis-Lumière, де спеціалізувався на операторській майстерності. З тих пір проживає в Парижі, де й розвиває свою кар’єру як режисер французького кіно в’єтнамського походження.

Чан Ань Хунґ — французький режисер і сценарист в’єтнамського походження, один з найяскравіших представників зарубіжного в’єтнамського кіно. Він здобув світову славу завдяки дебютному повнометражному фільму «Мùi đu đủ xanh» (The Scent of Green Papaya, 1993), який номінувався на «Оскар» як найкращий іноземний фільм. Його друга робота «Xích lô» (Cyclo, 1995) з Тоні Люн Чу Ваєм у головній ролі здобула «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю. Завершив «в’єтнамську трилогію» фільмом «Промінь вертикального сонця» (The Vertical Ray of the Sun, 2000). Серед інших відомих робіт — екранізація роману Харукі Муракамі «Норвезький ліс» (Norwegian Wood, 2010), «Вічність» (Eternity, 2016) та романтична драма «Рецепт кохання» (The Taste of Things / La Passion de Dodin Bouffant, 2023) з Жюльєт Бінош. Його фільми відзначаються чуттєвістю, поетичністю, увагою до деталей повсякденного життя та культурної пам’яті.

Caméra d’Or (Золота камера) за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі (1993) за «Мùi đu đủ xanh». Номінація на «Оскар» у категорії Найкращий іноземний фільм (1994) за той самий фільм. César Award за найкращий дебютний фільм (1994). Золотий лев за найкращий фільм на Венеційському кінофестивалі (1995) за «Cyclo». Найкращий режисер на Каннському кінофестивалі (2023) за «The Taste of Things». Інші численні нагороди на фестивалях, включаючи призи за внесок у кіно та спеціальні відзнаки від французької та в’єтнамської кіноспільноти.

Чан Ань Хунґ народився в скромній родині, його батьки працювали кравцями для французької армії, детальної інформації про них публічно мало. У 1975 році вся сім’я (включаючи брата) емігрувала до Франції. З 1980-х років одружений з акторкою, художницею та дизайнеркою костюмів Чан Ни Йен Кхе (Trần Nữ Yên Khê), яка знімалася в головних ролях у його перших фільмах («Мùi đu đủ xanh», «Cyclo», «The Vertical Ray of the Sun») і працювала художницею-постановницею та костюмеркою в пізніших проєктах. Подружжя має двох дорослих дітей — сина та дочку, які наразі в 20+ років. Родина проживає в Парижі, зберігаючи приватне життя, але часто згадує про близькі стосунки та спільну творчість. Чан Ань Хунґ неодноразово присвячував фільми дружині та в’єтнамській культурі сім’ї.

Станом на 2026 рік Чан Ань Хунґ продовжує жити та працювати в Парижі, залишаючись одним з найвпливовіших режисерів артхаусного кіно. Після тріумфу «The Taste of Things» (2023), який приніс йому приз за найкращу режисуру в Каннах і номінацію на «Оскар», він активно бере участь у фестивалях як голова журі (наприклад, Шанхайський МКФ). Режисер планує нові проєкти, серед яких згадується можливий фільм про Будду, про що він говорив у інтерв’ю після успіху останньої стрічки. Він продовжує співпрацю з дружиною та фокусується на чуттєвому, фізичному кіно, що поєднує східну та західну культури. Чан Ань Хунґ також займається виставками мистецтва разом з дружиною та викладає або проводить майстер-класи. Великих анонсованих релізів на 2026 рік поки немає, але його творчість продовжує надихати нове покоління режисерів, особливо в’єтнамського походження.