Кармен Лафорет

Кармен Лафорет — іспанська письменниця, яка прославилася своїм дебютним романом “Ніщо” (Nada). Вона народилася 6 вересня 1921 року в Барселоні, але дитинство та юність провела на Канарських островах [citation:3][citation:4]. Після громадянської війни в Іспанії вона повернулася до Барселони, де вивчала філософію, а згодом переїхала до Мадрида, щоб вивчати право [citation:3][citation:8]. Вона не закінчила навчання, присвятивши себе літературі. У віці 23 років, лише за 9 місяців, Лафорет написала свій знаменитий роман, який зробив її світилом іспанської літератури [citation:2][citation:10].

Кармен Лафорет відома насамперед як авторка культового роману “Ніщо” (Nada, 1944), який здобув першу премію Надаль [citation:1][citation:10]. Цей твір, написаний у стилі “тремендизму” (tremendismo), що акцентує насильство та гротеск, вважається класикою іспанської літератури XX століття та часто порівнюється з “Ловцем у житі” [citation:4][citation:5]. Роман досліджує екзистенційні теми та життя молодої дівчини в післявоєнній Барселоні, зображуючи занепад буржуазної родини [citation:1][citation:2]. Окрім цього, вона написала романи “Острів і демони” (1952), “Нова жінка” (1955), який отримав Національну премію з літератури, та “Сонячний удар” (1963) [citation:5][citation:9]. Пізніше, в 1970-х роках, вона поступово відійшла від літературного світу, завершивши кар’єру в цілковитій тиші [citation:10].

Літературний талант Кармен Лафорет був визнаний багатьма престижними нагородами. У 1944 році її дебютний роман “Ніщо” отримав першу премію Надаль [citation:7][citation:10]. Згодом, у 1948 році, цей же роман був відзначений премією Фастенрат від Іспанської королівської академії [citation:7]. У 1955 році її роман “Нова жінка” здобув премію Менорка, а наступного, 1956 року, приніс авторці Національну премію з літератури [citation:7][citation:9]. Загалом її творчість залишила значний слід в історії іспанської літератури, зробивши її першою жінкою — представницею літературного покоління 50-х років [citation:3].

Кармен Лафорет народилася в родині архітектора Едуардо Лафорет та вчительки Теодори Діас [citation:3][citation:8]. Коли їй було два роки, родина переїхала до Лас-Пальмаса на Канарських островах, де народилися її брати Едуардо та Хуан Хосе [citation:3]. У 12 років вона пережила тяжку втрату матері; батько невдовзі одружився вдруге, і стосунки з мачухою у Кармен не склалися, що пізніше відобразилося в її літературі [citation:4][citation:6]. У 1946 році вона одружилася з журналістом Мануелем Гонсалесом Сересалесом; у шлюбі народила п’ятеро дітей — Марту, Крістіну, Сільвію, Мануеля та Агустіна [citation:3][citation:8]. Подружжя розлучилося в 1970 році [citation:3]. Її син, Агустін Сересалес Лафорет, згодом опублікував біографію матері [citation:10].

На жаль, Кармен Лафорет пішла з життя 28 лютого 2004 року в Мадриді у віці 82 років [citation:1][citation:6]. Останні роки вона страждала від хвороби Альцгеймера, що призвело до втрати здатності говорити [citation:6]. Її літературна спадщина продовжує жити: у 2004 році посмертно вийшов її роман “Повернувши за ріг”, а в 2007 році було опубліковано нове видання збірки її оповідань [citation:5][citation:6]. Сьогодні її ім’ям названо вулиці та школи в Іспанії, а у Барселоні існує площа Кармен Лафорет, встановлена на місці її народження, яке надихнуло на написання безсмертного роману “Ніщо” [citation:6].