Бруно Ґанц

Бруно Ґанц народився 22 березня 1941 року в Цюриху, Швейцарія, в родині швейцарського механіка та італійки з півночі Італії. Він виріс у звичайній робітничій сім’ї, з ранніх років цікавився театром, навчався в драматичній школі, працював книгопродавцем і навіть готувався до професії парамедика. У 1960-х переїхав до Німеччини, де розпочав професійну кар’єру в театрі та кіно. Помер **16 лютого 2019 року** в Цюриху від раку кишечника у віці 77 років.

Бруно Ґанц — видатний швейцарський актор театру та кіно, один з найвизначніших акторів німецькомовного світу. Співпрацював з режисерами Вімом Вендерсом («Небо над Берліном», де грав ангела Даміеля), Вернером Герцоґом («Носферату — привид ночі»), Еріком Ромером, Тео Анґелопулосом. Світову славу принесла роль Адольфа Гітлера в оскароносному фільмі «Бункер» (2004). Інші помітні ролі: в «Американському другові» (1977), «Хліб і тюльпани» (2000), «Читець» (2008), «Невідомий» (2011), «Будинок, який збудував Джек» (2018). Був театральним актором, грав Гамлета, Фауста (у 21-годинній постановці Петера Штайна), співзасновник театру Schaubühne в Берліні.

– Іффландський перстень (1996–2019) — найвища нагорода німецькомовного театру
– Європейська кінопремія за життєві досягнення (2010)
– Золотий лев за внесок у кінематограф (Венеція)
– Давид ді Донателло за найкращу роль («Хліб і тюльпани», 2000)
– Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
– Кавалер Ордену Почесного легіону (Франція)
– Швейцарська кінопремія, премії Theater heute та інші визнання за театральні та кінематографічні ролі.

Батько — швейцарський механік. Мати — італійка з півночі Італії. Бруно Ґанц був одружений з Сабіне Ґанц (з 1965 року до смерті, хоча подружжя довго жило окремо). У пари син Даніель (нар. 1972). Останні роки життя Ґанц провів з партнеркою, театральною фотографинею Рут Вальц, яка була з ним до кінця. Родина була приватною, актор рідко ділився деталями особистого життя. Похований на цвинтарі в Цюриху.

Бруно Ґанц помер 16 лютого 2019 року в Цюриху від ускладнень раку кишечника (діагноз поставлено влітку 2018 року). Його спадщина продовжує жити в класичних фільмах, які регулярно показують і переглядають. Роль Гітлера в «Бункері» стала основою для численних інтернет-мемів, але актор завжди наголошував на глибині персонажів. У 2020-х роках його згадують у документальних фільмах, ретроспективах і театральних програмах. Іффландський перстень, який він носив, перейшов до наступного актора. Ґанц залишається іконою європейського кіно та театру, символом глибокої, інтроспективної гри.