Брук Шилдс

Брук Кріста Шилдс народилася 31 травня 1965 року в Мангеттені, Нью-Йорк, США. Вона виросла в сім’ї моделі Тері Шилдс (уродженої Шмон) англійсько-німецько-шотландсько-ірландського походження та бізнесмена Френсіса Александра Шилдса з англійсько-французько-ірландсько-італійським корінням, чия бабуся по батьковому боку була італійською принцесою Мариною Торлонією. Батьки розлучилися, коли Брук було п’ять місяців, але вона підтримувала близькі стосунки з обома, особливо з матір’ю, яка з п’яти днів керувала її кар’єрою моделі. У дитинстві Шилдс брала уроки фортепіано, балету та верхової їзди, відвідувала католицьку школу на Верхньому Іст-Сайді, а згодом Нью-Лінкольнську школу та Дуайт-Енглвудську школу в Нью-Джерсі, де закінчила у 1983 році. З 11 місяців знімалася для реклами, а в 1983 році вступила до Принстонського університету, де вивчала французьку літературу та брала участь у Princeton Triangle Club, здобувши ступінь з відзнакою в 1987 році.

Брук Шилдс — американська акторка, модель та авторка, відома своєю кар’єрою з дитинства, що охоплює суперечливі ролі в кіно, модельний бізнес та телевізійні хіти. Кар’єру розпочала як модель у 11 місяців, знімаючись для реклами Ivory Soap; у 14 років стала наймолодшою моделлю на обкладинці Vogue. Прорив стався з ролі Вайолет у драмі «Красива дитина» (Pretty Baby, 1978) Луї Маля, де знялася оголеною у 12 років, що викликало скандал і принесло славу. У 1980 році зіграла Емелін у романтичній пригоді «Синій лагун» навпроти Крістофера Аткінса, з оголеними сценами (використовуючи дублерів), що зібрало 58 млн доларів. У 1981-му — Джейд у «Нескінченне кохання» з Мартіном Г’юзом, що стало касовим хітом. Серед ключових робіт — комедія «Весільні розбиваки» (2005) з Оуеном Вілсоном, ситком «Раптом Сьюзан» (1996–2000), де грала журналістку, та драма «Боки» (2004). На телебаченні відзначилася гостьовими ролями в «Друзях» (1996, найрейтинговіший епізод), «Сімпсонах», «Nip/Tuck» та «Двох з половиною чоловіках». Шилдс знялася в понад 50 проектах, від театру («Гріт» на Бродвеї, 1994) до Netflix «Мати нареченої» (2024). Вона авторка книг про депресію після пологів («Дощ прийшов», 2005) та стосунки з матір’ю («Була маленька дівчинка», 2015).

Брук Шилдс виграла премію People’s Choice Award за улюблену молоду виконавицю у кіно чотири роки поспіль (1981–1984). У 1997 році отримала People’s Choice Award за улюблену жіночу роль у новому телесеріалі за «Раптом Сьюзан». Номінована на два Золоті глобуси за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі за «Раптом Сьюзан» (1997, 1998). Отримала Theatre World Award за видатний бродвейський дебют у «Гріт» (1994). Номінована на два Satellite Awards за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі за «Раптом Сьюзан» (1998, 1999). У 2002 році нагороджена GLAAD Media Award за внесок у ЛГБТ-спільноту. У 2020 році отримала Young Artist Award Legend Award за кар’єру. Номінована на п’ять Razzie Awards, включаючи перемогу за найгіршу акторку за «Синій лагун» (1981) та найгіршу акторку десятиліття (1990). У 2024 році обрана президенткою Actors’ Equity Association.

Брук Шилдс народилася в родині моделі Тері Шилдс, яка керувала її кар’єрою та страждала від алкоголізму, та бізнесмена Френсіса Шилдса, з яким мати розлучилася незабаром після народження; Брук мала близькі стосунки з батьком до його смерті в 2003 році. У неї двоє зведених братів і три зведені сестри; бабуся по батьковому боку — італійська принцеса Марина Торлонія, що пов’язує родину з європейською знаттю, включаючи Савойську династію. Шилдс мала численні романтичні стосунки в юності: з Лайамом Нісоном, Джорджем Майклом, принцом Нарухіто, Джоном Траволтою та Доді Фаєдом. У 1997–1999 роках була одружена з тенісистом Андре Агассі, розлучення стало шоком, але вони зберегли дружбу. З 2001 року одружена з продюсером Крісом Генчі, з яким познайомилася на весіллі; подружжя має двох дочок: Роун Френсіс Генчі (нар. 2003) та Ґрір Гаммонд Генчі (нар. 2006), з якими Брук близька, часто залучаючи до подій як Glamour Women of the Year Awards (2025). Шилдс відкрито говорила про безпліддя, лікування та післяпологову депресію після народження Роун, що описала в книзі. Родина мешкає в Нью-Йорку, де дочки навчаються в престижних школах; Роун — старшокурсниця Уейк-Форестського університету, Ґрір — випускниця Convent of the Sacred Heart (2025).

Станом на грудень 2025 року 60-річна Брук Шилдс активно веде кар’єру акторки, авторки та громадської діячки, балансуючи з родиною та новими викликами як президентка Actors’ Equity Association, обрана в 2024 році. У 2025 році вона опублікувала книгу «Брук Шилдс не дозволено старіти» про старіння жінок, яка стала бестселером, та продовжує подкаст «Now What?» про подолання труднощів. Шилдс знялася в романтичній комедії Netflix «Мати нареченої» (2024) навпроти Миранди Косґров, а в листопаді 2025-го очолила страйк 57 акторів AEA проти несправедливих зарплат і умов у ресторані Casa Bonita Трея Паркера та Метта Стона, що триває щонайменше три дні з 30 жовтня. Вона з’явилася на Tony Awards 2025 з аксесуаром від чоловіка, натхненним її ролями в мюзиклах, та на Glamour Women of the Year Awards з дочкою Роун, яка вразила стилем. Серед поточних занять — просування бренду ювелірки та благодійність через Beginning Is Now для жінок за 50, натхненна власним досвідом порятунку від припадку Бредлі Купером у 2023 році. Шилдс готується до прем’єри документального серіалу про свою кар’єру в 2026 році та можливого камео в «Друзях» спін-офах. Вона ділиться досвідом порожнього гнізда з випуском Ґрір у травні 2025-го та навчанням Роун у коледжі, підкреслюючи радість переходу в інтерв’ю HELLO! (грудень 2025). Брук планує нові книги та ролі в комедіях, балансуючи з подорожами з Крісом Генчі, святкуючи 24 роки шлюбу, та сімейними моментами, як TikTok з Ґрір про поради батька щодо роботи.