Бріжіт Бардо

Бріжіт Бардо (повне ім’я Бріжіт Анн-Марі Бардо) народилася 28 вересня 1934 року в Парижі, Франція. Вона виросла в заможній консервативній католицькій родині в елітному районі міста. З дитинства займалася балетом, навчалася в Паризькій консерваторії, що стало основою її граціозності та харизми на екрані.

Бріжіт Бардо — легендарна французька актриса, співачка, модель і символ сексуальної революції 1950–1960-х років, відома як «BB». Вона стала міжнародною зіркою завдяки ролі в фільмі Роже Вадима «І Бог створив жінку» (1956), який шокував публіку відвертістю та втілив образ вільної, чуттєвої жінки. Серед найвідоміших робіт — «Презирство» (1963) Жана-Люка Годара, «Віва Марія!» (1965) з Жанною Моро, «Правда» (1960) Анрі-Жоржа Клузо та «Приватне життя» (1962). Бардо знялася в майже 50 фільмах, записала понад 60 пісень і стала іконою моди, популяризуючи бікіні, зачіску «бабетта» та стиль «френч шик». У 1973 році, на піку слави, вона покинула кіно, щоб присвятити життя захисту тварин, заснувавши Фонд Бріжіт Бардо.

Бріжіт Бардо отримала Орден Почесного легіону (1985), номінацію на BAFTA за найкращу іноземну актрису («Віва Марія!», 1966), премію Давіда ді Донателло (1961), а також численні відзнаки за внесок у кіно від французьких і міжнародних організацій. За активізм у захисті тварин — нагороди від UNESCO, PETA та включення до Global 500 Roll of Honour ООН. Її фільми здобули культовий статус, а сама Бардо стала символом французького кіно.

Бріжіт Бардо народилася в родині промисловця Луї Бардо та Анн-Марі Мюсель; мала молодшу сестру Марі-Жанн. Вона мала бурхливе особисте життя: чотири шлюби — з режисером Роже Вадимом (1952–1957), актором Жаком Шаррьє (1959–1962, від якого народила сина Ніколя-Жака в 1960 році), мільйонером Гюнтером Заксом (1966–1969) та Бернаром д’Ормалем (з 1992 року до смерті). Стосунки з сином Ніколя були складними: він виховувався родиною батька, а пізніше судився з матір’ю через її мемуари, де вона назвала вагітність «пухлиною». Бардо мала численні романи, зокрема з Жаном-Луї Трентіньяном і Сержем Генсбуром. Вона завжди цінувала незалежність і жила відокремлено в Сен-Тропе.

Бріжіт Бардо померла 28 грудня 2025 року у віці 91 року в своєму будинку La Madrague в Сен-Тропе, Франція, після тривалої хвороби (включаючи госпіталізації в жовтні та листопаді 2025 року). До останніх днів вона активно підтримувала роботу свого Фонду Бріжіт Бардо, виступала проти полювання, жорстокого поводження з тваринами та за їхні права. Бардо залишалася впливовою фігурою в активізмі, хоча її політичні заяви (підтримка крайніх правих і критика імміграції) викликали суперечки та судові позови. У 2025 році вона дала рідкісне інтерв’ю, де говорила про здоров’я та любов до тварин. Її смерть викликала численні триб’юти від президента Макрона, PETA та світової спільноти, визнаючи її як легенду кіно та захисницю тварин. Бардо стала символом свободи, сексуальної революції та відданості справі захисту природи.