Браян Дж. Гаттон

Браян Ґ. Гаттон (повне ім’я Браян Джеффрі Гаттон) народився 1 січня 1935 року в Нью-Йорку, США. У юності він вивчав акторську майстерність у престижній Actors Studio. Темноволосий і привабливий, він почав кар’єру з другорядних ролей у кіно та на телебаченні з 19 років. Серед ранніх робіт — ролі в «Gunfight at the OK Corral» (1957), «King Creole» (1958) з Елвісом Преслі та «Last Train from Gun Hill» (1959). У 1960-х роках він перейшов від акторства до режисури, дебютувавши фільмом «The Pad and How to Use It» (1966). Пізніше залишив кіноіндустрію і зайнявся нерухомістю в Лос-Анджелесі.

Браян Ґ. Гаттон — американський режисер і колишній актор, відомий насамперед двома масштабними військовими бойовиками Другої світової війни: «Де орли сміють» (Where Eagles Dare, 1968) з Річардом Бертоном і Клінтом Іствудом та «Герої Келлі» (Kelly’s Heroes, 1970) з Клінтом Іствудом, Телі Саваласом і Дональдом Сазерлендом. Ці фільми стали величезними касовими хітами і продемонстрували його вміння ставити динамічні екшн-сцени та працювати з великими зірками. Серед інших робіт — «Sol Madrid» (1968), «X, Y & Zee» (1972) з Елізабет Тейлор, «Night Watch» (1973) та «High Road to China» (1983) з Томом Селлеком.

Браян Ґ. Гаттон не отримав престижних нагород на кшталт «Оскара» чи Emmy. Його фільми «Where Eagles Dare» і «Kelly’s Heroes» здобули визнання завдяки комерційному успіху та культовому статусу серед шанувальників військового кіно.

Інформація про родину Браяна Ґ. Гаттона обмежена. Він був одружений з Валері (за деякими джерелами — раніше з Вікторією Паласіо Сьєрра, яка померла у 2012 році). Подробиці про дітей у публічних джерелах практично відсутні — актор і режисер вів досить приватне життя поза професійною діяльністю. Після завершення кар’єри в кіно він оселився в Лос-Анджелесі.

Браян Ґ. Гаттон завершив режисерську кар’єру на початку 1980-х і перейшов у сферу нерухомості. Останні роки він жив у Лос-Анджелесі. 19 серпня 2014 року він помер у віці 79 років після серцевого нападу. Його вдова Валері пережила його. Сьогодні Гаттона пам’ятають як режисера двох класичних військових блокбастерів 1960–1970-х років, які досі люблять глядачі за динаміку, гумор і зірковий склад.