Борис Небієрідзе

Борис Костянтинович Небієрідзе народився 16 липня 1942 року в Тбілісі. Закінчив Тбіліський політехнічний інститут у 1967 році, а згодом — режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого у 1974 році. Працював асистентом звукорежисера та звукорежисером на студії «Укрхроніка», а з 1974 року став режисером кіностудії «Укртелефільм». Був грузинського походження, але значну частину творчого життя провів в Україні. Помер 4 лютого 2008 року в Києві.

Борис Небієрідзе — радянський і український кінорежисер, сценарист та актор. Зняв понад двадцять фільмів і серіалів, серед яких «Диск-жокей», «Гори димлять», «Іванко і цар-поганець», «Червоні черевички», «Фатальні діаманти», «Людина з команди «Альфа»», а також телесеріали «Роксолана: Володарка імперії», «Лялька», «Золоті хлопці». Його роботи поєднували жанри пригодницького, історичного та сучасного кіно. Режисер активно працював на українському телебаченні та вніс помітний внесок у розвиток вітчизняного серіального виробництва.

У 1996 році Борису Небієрідзе присвоєно почесне звання Заслужений діяч мистецтв України. Його фільми отримували нагороди на теле- та кінофестивалях, зокрема призи на міжнародному телекінофорумі в Ялті та інших конкурсах. Режисерська майстерність відзначалася колегами за професійний підхід до зйомок і роботу з акторами.

Борис Небієрідзе народився в грузинській родині в Тбілісі. Детальна інформація про батьків, дружину чи дітей у відкритих джерелах практично відсутня — режисер тримав особисте життя в приватній площині. Багато років жив і працював у Києві. Помер 4 лютого 2008 року у віці 65 років. Після себе залишив значну кількість кіно- та телевізійних робіт, які продовжують транслюватися.

Борис Небієрідзе помер 4 лютого 2008 року. Сьогодні його пам’ятають як досвідченого режисера, який працював у різних жанрах — від дитячих казок і музичних фільмів до пригодницьких стрічок і історичних серіалів. Його роботи, зокрема серіал «Роксолана: Володарка імперії», залишаються частиною української теле- та кінематографічної спадщини. Фільми Бориса Небієрідзе періодично показують на телебаченні, а його внесок у розвиток українського телебачення 1980–2000-х років оцінюється фахівцями як вагомий.