Борис Гмиря

Борис Романович Гмиря народився 5 серпня 1903 року в містечку Лебедин, що на Сумщині. Він був радянським та українським камерним і оперним співаком (бас). Його батько був каменщиком. Гмиря здобув освіту у Харківському інженерно-будівельному інституті та Харківській консерваторії.

Борис Гмиря був відомий своїми виступами на сценах Харківського та Київського театрів опери та балету. У його репертуарі було близько 40 оперних партій та понад 600 творів українських, російських та зарубіжних композиторів. Він також виконав партії Тараса Бульби, Сусаніна, Мельника та Мефістофеля.

Борис Гмиря отримав звання Народного артиста СРСР у 1951 році та був лауреатом Сталінської премії другої ступені у 1952 році. У 1960 році його нагороджено орденом Леніна. У 1962 році його ім’я внесено до Міжнародної енциклопедії «Who is who».

Першою дружиною Бориса Гмирі була Анна Іванівна, студентка педагогічного інституту. З 1951 року він був одружений з Верою Августовною, яка згодом стала доктором медичних наук. У шлюбі з Верою Августовною дітей не було. Він мав велике коло спілкування серед діячів культури та мистецтва.

Борис Гмиря помер 1 серпня 1969 року в Києві у віці 65 років і похований на Байковому кладовищі. На його честь названо вулиці в кількох містах України, а також музичні школи. У 2004 році засновано Міжнародний конкурс вокалістів імені Б. Гмирі, який проводиться регулярно. У 1983 році було знято документальний фільм про його життя та творчість.