Борис Шапіро

Борис Анатолійович Шапіро народився 25 серпня 1940 року в місті Бершадь Вінницької області. Він був радянським та російським кінооператором, оператором-постановщиком, сценаристом та кінорежисером. Шапіро закінчив геологорозвідувальний технікум у 1959 році. З 1962 року працював асистентом оператора, а з 1965 по 2008 рік – оператором Свердловської кіностудії.

Борис Шапіро працював у документальному та ігровому кіно, він був оператором п’ятнадцяти ігрових стрічок. Серед його відомих робіт фільми «Гонка з переслідуванням», «Один і без зброї», «Покушення на ГОЕЛОРО». Він також працював над фільмами «Лошаді в океані», «Дике поле», «Кошмар в сумасшедшем доме» та іншими.

Борис Шапіро був удостоєний звання Заслуженого діятеля мистецтв Російської Федерації у 1993 році за заслуги в галузі кіномистецтва. У 1970 році він отримав диплом за найкращу операторську роботу на Всесоюзному кінофестивалі за фільм «Найкращі дні нашого життя». У 1984 році він став лауреатом фестивалю Свердловської кіностудії за фільм «Один і без зброї», а у 1987 році отримав премію Комітету державної безпеки, Союзу письменників та Союзу кінематографістів СРСР за фільм «Покушення на ГОЕЛОРО».

Інформація про особисте життя Бориса Шапіро не є публічно доступною. Немає даних про його сім’ю, дітей або шлюбний статус. Відомості про його близьких родичів також відсутні у відкритих джерелах.

Борис Шапіро помер 18 жовтня 2021 року у віці 81 року. Оскільки він помер, нових проєктів не передбачається. Його творча спадщина налічує значну кількість робіт у документальному та ігровому кіно, які продовжують оцінюватися кінокритиками та глядачами. Він залишив помітний слід в історії радянського та російського кінематографа.