Боббі Дрісколл

Боббі Дрісколл (повне ім’я Роберт Клетус Дрісколл) народився 3 березня 1937 року в Сідар-Рапідс, штат Айова, США. Він був єдиною дитиною в родині продавця ізоляційних матеріалів Клетуса Дрісколла та колишньої вчительки Ізабель Кратц. Невдовзі після народження сім’я переїхала до Де-Мойна, а в 1943 році — до Каліфорнії через проблеми зі здоров’ям батька, пов’язані з роботою. Там, у перукарні, п’ятирічного Боббі помітили й порадили спробувати сили в кіно.

Боббі Дрісколл — американський дитячий актор, зірка Walt Disney 1940-1950-х років, перший хлопчик, підписаний на контракт зі студією. Дебютував у 5 років у фільмі “Lost Angel” (1943), а проривом стала роль Джонні в “Song of the South” (1946). Найвідоміші роботи: Джим Гокінс у “Treasure Island” (1950), голос і модель для анімації Пітера Пена в “Peter Pan” (1953), ролі в “So Dear to My Heart” (1948) та нуар “The Window” (1949). Знімався також у “The Fighting Sullivans” (1944), телесеріалах і радіо. Був улюбленцем Волта Діснея, якого той називав “втіленням своєї юності”. Кар’єра тривала з 1943 по 1960 рік, але після пубертату ролі зникли.

У 1950 році Боббі Дрісколл отримав спеціальну юнацьку премію Оскар (Juvenile Academy Award) як видатний дитячий актор 1949 року за ролі в “So Dear to My Heart” та “The Window”. У 1954 році — Milky Way Gold Star Award за роботу на телебаченні та радіо. У 1960 році (посмертно щодо кар’єри) — зірка на Голлівудській алеї слави за внесок у кіно. Його виступи високо оцінювали критики, зокрема New York Times назвав “The Window” “фільмом Боббі Дрісколла”.

Боббі Дрісколл був єдиною дитиною батьків Клетуса (1901–1969) та Ізабель Дрісколл (1897–1972), які підтримували його кар’єру, але переживали через проблеми зі здоров’ям батька. У грудні 1956 року він утік до Мексики й одружився з 19-річною Мерилін Джин Раш, шлюб повторили в Лос-Анджелесі в 1957 році. У пари народилося троє дітей: дві доньки та син (імена не розголошуються для приватності). Шлюб розпався в 1960 році через проблеми Боббі з наркотиками. Після цього він втратив контакт з дітьми й родиною. Мати намагалася знайти його в 1969 році для зустрічі з хворим батьком, але дізналася про смерть сина пізніше. Боббі похований в безіменній могилі на Hart Island.

Боббі Дрісколл помер 30 березня 1968 року в 31 рік у покинутій будівлі в Іст-Віллідж, Нью-Йорк, від серцевої недостатності через довготривале вживання наркотиків (атеросклероз). Тіло знайшли діти, що гралися, його поховали як невідомого в масовій могилі. Ідентифікували за відбитками пальців лише в 1969–1972 роках. Після смерті його історія стала символом трагедії дитячих зірок Голлівуду. Спадщина живе в класичних фільмах Disney, особливо “Peter Pan”. У 2022 році його долю натякнули в мультфільмі “Chip ‘n Dale: Rescue Rangers”. Фанати та архіви (як bobbydriscoll.com) зберігають пам’ять, а його зірка на Алеї слави нагадує про талант. Документальні згадки та статті підкреслюють уроки про долю колишніх зірок.