Беба Лончар

Беба Лончар, повне ім’я Десанка Лончар, народилася 28 квітня 1943 року в Белграді, який на той час перебував під німецькою окупацією в Сербії. Вона виросла в районі Дорчол у Белграді та з раннього віку цікавилася виступами. У кінці 1950-х років з’являлася в дитячих та молодіжних програмах на телебаченні Белграда. Беба вивчала акторську майстерність під керівництвом режисерки Сої Йованович, яка дала їй перший, хоч і невеликий, дебют у кіно.

Беба Лончар — колишня югославська та сербська акторка, відома своєю кар’єрою в кіно 1960-1970-х років. Вона знялася в 52 фільмах між 1960 і 1982 роками, спочатку ставши зіркою в Югославії, а потім досягнувши успіху в Італії. Серед найвідоміших проектів — «Дев’ятий круг» (1960), «Любов і мода» (1960), «Довгі кораблі» (1964), «Птахи, бджоли та італійці» (1966) та «Деякі дівчата це роблять» (1969). Її часто знімали в ролях екзотичних спокусниць у жанрі комедії all’italiana.

Фільм «Дев’ятий круг» за участю Беби Лончар отримав Золоту арену на Пульському кінофестивалі 1960 року та був номінований на премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм. Сама акторка отримувала визнання критиків за ролі в югославських та італійських стрічках, хоча персональних нагород у її активі небагато.

У початку 1970-х Беба Лончар вийшла заміж за хорватського підприємця, власника нічного клубу, музиканта та світську особу Йосипа «Дікана» Раделяка, з яким познайомилася в Спліті. У 1982 році в них народився син Лео. Після народження дитини у віці 39 років акторка вирішила завершити кінокар’єру. Подружжя розлучилося в 1994 році після тривалої судової боротьби, і опіку над сином отримав батько. У 2000 році Беба почала жити з сербським лижником Стеваном Маринковичем Кнічаніним, за якого згодом вийшла заміж. У них є онук Адріан.

Зараз Беба Лончар живе у своєму рідному Белграді, куди переїхала з Рима наприкінці 2000 року. Вона рідко з’являється в медіа та веде спокійне життя подалі від публічності. Акторка завершила активну кінокар’єру після народження сина, але її внесок у югославське та італійське кіно 1960-1970-х років залишається значним. Вона іноді згадується в інтерв’ю та ретроспективах як ікона європейського кіно того періоду. Майбутніх проектів наразі не планується, оскільки вона відійшла від акторської діяльності.