Барбет Шредер

Барбет Шредер (Barbet Schroeder), повне ім’я Джан-Рето Барбет Шредер, народився 26 серпня 1941 року в Тегерані, Іран. Він є сином швейцарського геолога Жана-Вільяма (Віллі Дж.) Шредера та німецької лікарки Урсули (дочки психіатра Ганса Прінцгорна). Дитинство провів у Колумбії через роботу батька, а з 11 років жив у Франції, де навчався в Парижі (ліцеї Кондорсе, Анрі-IV, Жак-Декур та Сорбонна, де вивчав філософію). Має швейцарське громадянство, але більшу частину життя провів у Франції, де почав кар’єру в кінематографі Нової хвилі. Заснував компанію Les Films du Losange у 1962 році разом з Еріком Ромер. Станом на 2026 рік йому 84 роки, він живий і проживає у Франції.

Барбет Шредер — видатний швейцарсько-французький кінорежисер, продюсер та актор, один із ключових представників французької Нової хвилі. Спочатку він продюсував фільми Жана-Люка Годара, Жака Ріветта, Еріка Ромера та інших (наприклад, «Шість у Парижі», 1965). Як режисер дебютував з «More» (1969), за ним пішли «La Vallée» (1972), документальний «Генерал Іді Амін Дада: Автопортрет» (1974), «Maîtresse» (1975) з Бюль Ож’є та Жераром Депардьє. Відомий голлівудськими роботами: «Barfly» (1987) за Чарльзом Буковскі, «Reversal of Fortune» (1990), «Single White Female» (1992), «Kiss of Death» (1995). Його «Трилогія зла» включає документальні стрічки про диктаторів та терористів: «Генерал Іді Амін Дада» (1974), «L’Avocat de la terreur» (2007) та «Le Vénérable W.» (2017). Останні роботи — «Amnesia» (2015) та документальний «Ricardo et la Peinture» (2023) про друга-художника. Також знімався в епізодах у фільмах інших режисерів, наприклад, у «Mars Attacks!» (1996) як президент Франції та «The Darjeeling Limited» (2007). Його стиль поєднує провокацію, документалістику та голлівудський наратив.

Номінант на «Оскар» за найкращу режисуру за «Reversal of Fortune» (1990). Номінант на «Золотий глобус» за найкращу режисуру (1991). Номінант на «Пальму д’Ор» за «Barfly» (1987). Переможець César за найкращий документальний фільм за «L’Avocat de la terreur» (2008). Почесна нагорода Swiss Film Awards (Honorary Award) у 2025 році разом з Бюль Ож’є за внесок у кіно. Léopard d’Honneur на Фестивалі в Локарно (2023). Prix d’honneur на Фестивалі в Довілі (2020). Медаль Золотого Лева за «La virgen de los sicarios» (Венеція, 2000). Інші нагороди на фестивалях у Гавані, Єрусалимі та інші визнання за документалістику та кар’єру. Його фільми часто відзначені за сміливість та оригінальність.

Барбет Шредер одружений з французькою актрисою Бюль Ож’є (Bulle Ogier, народж. 1939), яка знімалася в кількох його фільмах, зокрема «Maîtresse» (1975) та «Amnesia» (2015). Вони утворюють творчу пару, яка працює разом десятиліттями. Інформація про дітей чи попередні шлюби публічно обмежена або відсутня в відкритих джерелах. Його батьки розлучилися, після чого мати забрала його до Франції. Про братів/сестер чи інших близьких родичів деталі не розголошуються. Шредер веде відносно приватне особисте життя, фокусуючись на кіно та мистецтві. Родина підтримує його творчість, а шлюб з Бюль Ож’є вважається стабільним і творчо плідним.

Станом на січень 2026 року Барбет Шредер, якому 84 роки, продовжує залишатися активним у світі кіно, хоча останні роки присвятив переважно документалістиці. Його останній фільм — документальний «Ricardo et la Peinture» (2023) про художника Рікардо Кавалло — отримує ретроспективи та покази на фестивалях. У 2025 році разом з дружиною Бюль Ож’є отримав Почесну нагороду Swiss Film Awards за внесок у кінематограф. Його фільми продовжують демонструвати на фестивалях, таких як Locarno, Leffest та інші. Шредер проживає у Франції, де керує компанією Les Films du Losange. Нових повнометражних ігрових проєктів на 2025–2026 роки не анонсовано, але він бере участь у ретроспективах, інтерв’ю та подіях, присвячених його спадщині. Вважається одним із найвпливовіших режисерів свого покоління, що поєднав Нову хвилю з голлівудським кіно та документалістикою. Планує подальшу діяльність у документальному жанрі чи як продюсер.