Artur Vojtetsky

Артур Йосипович Войтецький — радянський та український кінорежисер і сценарист. Він народився 23 жовтня 1928 року у Вінниці, в родині польського походження. Його батько пішов з сім’ї, коли Артуру було два місяці, тому виховувався він мамою та бабусею. Війну родина пережила в окупованій Вінниці.

Артур Войтецький відомий своїми екранізаціями оповідань Антона Чехова та творів Віктора Астаф’єва. Він навчався на кіновідділенні КДІТМ імені І.К. Карпенка-Карого з 1948 по 1954 рік, де брав участь у зйомках фільму «Максимка». З 1953 року працював асистентом режисера, а потім і режисером на кіностудії імені О. Довженка. Його першою самостійною роботою став фільм «Десь є син». Серед його відомих робіт — «Тронка», «Хвилі Чорного моря», «Ненаглядний мій», «Десь гримить війна», «Нині прославися син людський» та «Господи, прости нас, грішних».

Артур Войтецький був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора у 1987 році. У 1990 році йому було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв Української РСР.

Артур Войтецький народився у Вінниці в родині польського походження. Його батько покинув сім’ю, коли Артуру було лише два місяці, тому вихованням займалися мати та бабуся. Він пережив війну разом із родиною в окупованій Вінниці. Артур Войтецький був одружений на актрисі Маргариті Кошелевій. Деталей про інших членів родини або дітей у наданих даних немає.

Артур Войтецький помер 22 травня 1993 року в Києві. Його професійна діяльність була пов’язана з кіностудією імені О. Довженка, де він працював режисером та художнім керівником творчого об’єднання «Дебют» з 1987 року. Також він викладав у КДІТМ імені І.К. Карпенка-Карого з 1966 по 1971 рік. Його творчий доробок складається з численних фільмів, які екранізували твори відомих письменників. На жаль, інформації про його поточну діяльність або майбутні проєкти немає, оскільки він пішов з життя у 1993 році.