Арі Вегнер

Арі Вегнер — австралійська кінематографістка, членкиня Австралійського товариства кінематографістів (ACS) та Американського товариства кінематографістів (ASC)[citation:1][citation:3][citation:8]. Вона народилася 3 травня 1984 року в Мельбурні, Австралія[citation:1][citation:3][citation:6]. Арі вивчала кінематографію у Victorian College of the Arts, де здобула нагороду VCA Award за кінематографію, а також відвідувала Будапештський майстер-клас з кінематографії[citation:5]. Свою кар’єру вона розпочинала зі зйомок короткометражних фільмів, рекламних роликів та музичних відео[citation:5].

Арі Вегнер відома насамперед як операторка фільму Джейн Кемпіон «У руках пса» (The Power of the Dog, 2021), за який отримала номінацію на премію «Оскар» за найкращу операторську роботу, ставши лише другою жінкою в історії цієї номінації[citation:1][citation:3][citation:5]. Серед її найвідоміших робіт — фільми «Леді Макбет» (Lady Macbeth, 2016) з Флоренс П’ю, «Зола» (Zola, 2020), «Справжня історія банди Келлі» (True History of the Kelly Gang, 2019), а також «У дива» (The Wonder, 2022) та «Драйв-ейвей дівчата» (Drive-Away Dolls, 2024)[citation:1][citation:2][citation:7]. Вона також працювала над серіалами, зокрема «The Kettering Incident» та «The Girlfriend Experience» від Стівена Содерберга[citation:3][citation:5].

Арі Вегнер отримала British Independent Film Award за найкращу операторську роботу за фільм «Леді Макбет» (2016)[citation:3][citation:8]. За роботу над «У руках пса» вона здобула численні нагороди, зокрема Los Angeles Film Critics Association Award, Critics’ Choice Award, Boston Society of Film Critics Award, Chicago Film Critics Association Award та Alliance of Women Film Journalists Award[citation:3]. Вона також була номінована на Independent Spirit Awards за фільм «Зола»[citation:3][citation:8]. Крім того, Арі отримала премію Variety Artisan Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто у 2021 році[citation:3][citation:8].

Арі Вегнер обережно ставиться до публічного розголошення інформації про своє особисте життя. У відкритих джерелах відсутні дані про її батьків, стосунки, чоловіка чи дітей. В інтерв’ю вона охоче ділиться досвідом про співпрацю з режисерами та колегами, але уникає тем, пов’язаних із приватним життям[citation:5]. Таким чином, Арі Вегнер тримає особисте життя за лаштунками своєї професійної діяльності.

Станом на 2026 рік Арі Вегнер продовжує активно працювати як кінематографістка. У 2024 році вийшов фільм Ітана Коена «Драйв-ейвей дівчата» (Drive-Away Dolls), знятий нею[citation:2][citation:7]. У 2022 році відбулися прем’єри стрічок «У дива» (The Wonder) та «Ейлін» (Eileen)[citation:7][citation:2]. Арі є членкинею Американського товариства кінематографістів (ASC) та Австралійського товариства кінематографістів (ACS)[citation:3][citation:8]. Вона продовжує надихати нове покоління кінематографісток, адже її успіх відкриває двері для більшої кількості жінок у цій професії. Вегнер відома своєю здатністю адаптуватися до різних стилів — від історичної драми до психологічного трилера та чорної комедії, що робить її однією з найцікавіших операторок сучасності[citation:5].