Анук Еме

Anouk Aimée (справжнє ім’я — Ніколь Франсуаз Флоренс Дрейфус) народилася 27 квітня 1932 року в Парижі, Франція. Вона донька акторів Генрі Мюррея (справжнє прізвище Дрейфус) та Женев’єви Сорія. Дебютувала в кіно в 14 років у фільмі «La Maison sous la mer» (1947), де її персонажку звали Anouk — це ім’я стало її сценічним псевдонімом. Кар’єра актриси тривала понад 70 років (з 1947 по 2019), протягом яких вона знялася приблизно в 70 фільмах, співпрацюючи з видатними режисерами Європи.

Anouk Aimée — легендарна французька актриса, відома своєю елегантною, загадковою та меланхолійною красою. Найвідоміші ролі — у фільмах Федеріко Фелліні «La Dolce Vita» (1960) та «8½» (1963), Жака Демі «Lola» (1961), а особливо роль Анни Готьє у стрічці Клода Лелуша «Чоловік і жінка» (A Man and a Woman, 1966), яка принесла їй міжнародне визнання. Також знімалася у «Un homme et une femme, vingt ans déjà» (1986), «A Leap in the Dark» (1980) та багатьох інших європейських проектах. Її стиль і гра зробили її іконою французького та світового кіно.

Anouk Aimée була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільм «Чоловік і жінка» (1967). Вона здобула «Золотий глобус» за найкращу акторку в драмі та премію BAFTA за найкращу жіночу роль. Також отримала приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі за «A Leap in the Dark» (1980), почесний «Сезар» (2002) та інші нагороди за внесок у кіно.

Anouk Aimée народилася в акторській сім’ї: батько — Генрі Мюррей (Генрі Дрейфус), мати — Женев’єва Сорія. Була одружена чотири рази: з Едуардом Ціммерманном (1949–1950), режисером Нікосом Папатакісом (1951–1954, від цього шлюбу народила доньку Мануелу Папатакіс), композитором П’єром Барухом (1966–1969) та актором Альбертом Фінні (1970–1978). Донька Мануела — акторка і продюсер. Актриса мала онуку та правнучку. Родина оголосила про її смерть у червні 2024 року.

Anouk Aimée померла 18 червня 2024 року у своєму будинку в Парижі у віці 92 років. Її остання робота датується 2019 роком. Сьогодні вона залишається однією з найбільших ікон французького кіно XX століття, символом елегантності та загадковості. Її роль у «Чоловік і жінка» досі вважається класикою романтичного жанру, а фільми з її участю регулярно згадуються в ретроспективах і вивчаються в кіношколах. Похована на цвинтарі Сен-Венсан у Парижі.