Анна Гінтс

Анна Гінтс народилася 27 травня 1982 року в Тарту, Естонія [citation:9]. Вона вивчала порівняльну літературу та фольклор у Тартуському університеті (2000–2003), а згодом — фотографію в Тартуській вищій школі мистецтв (2003–2009) [citation:4][citation:9]. У 2010–2013 роках навчалася на режисерку в Балтійській школі кіно та медіа Талліннського університету, де отримала ступінь бакалавра [citation:9]. Окрім кіно, Анна займається експериментальною фольклорною музикою та є вокалісткою електронно-фольклорного тріо EETER [citation:3].

Анна Гінтс — естонська режисерка-документалістка, сценаристка та продюсерка [citation:1]. Відома своїм дебютним повнометражним документальним фільмом «Димарні сауни сестри» (Savvusanna sõsarad / Smoke Sauna Sisterhood, 2023), який досліджує жіночу дружбу, зцілення та сором через традиційну практику димарної сауни в південній Естонії [citation:3][citation:8]. Цей фільм став сенсацією на кінофестивалі Sundance 2023 року, де отримав нагороду за режисуру [citation:3][citation:10]. Фільм також був обраний офіційною заявкою від Естонії на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» [citation:5][citation:10]. Крім того, Анна зняла короткометражні стрічки «Лід» (Ice, 2017), «Коріння» (Roots, 2018) та «Завтра настане рай» (For Tomorrow Paradise Arrives, 2021), яка ініціювала громадський рух проти харчових відходів в Естонії [citation:3][citation:5].

Анна Гінтс отримала численні нагороди за свій дебютний фільм. У 2023 році вона здобула престижний приз за режисуру в програмі World Cinema Documentary на фестивалі Sundance [citation:3][citation:8]. Того ж року фільм виграв Європейську кінопремію як найкращий документальний фільм [citation:5][citation:8]. Анна також отримала премію Eurimages Audentia Award, яка щорічно присуджується жінці-режисерці [citation:5][citation:10]. У 2025 році фільм був відзначений нагородою Французької асоціації кінокритиків як найкращий іноземний дебют [citation:2]. Загалом стрічка отримала понад 27 нагород, включаючи приз ФІПРЕССІ на Вієннале та Гран-прі на фестивалі FIPADOC [citation:5][citation:8].

Анна Гінтс не поширює інформацію про свою родину. Невідомо, чи є в неї чоловік, діти або партнер. Режисерка надає перевагу зосереджуватися на творчості та не виставляти особисте життя на публіку. В інтерв’ю вона рідко коментує свої стосунки. Таким чином, Анна тримає особисте життя приватним. Немає підтверджених даних про її батьків або інших родичів. Вона вважає за краще, щоб глядачі знали її передусім як професійну режисерку та сценаристку.

Наразі Анна Гінтс продовжує активно працювати в кіноіндустрії. Вона закінчує роботу над своїм наступним короткометражним ігровим фільмом «Weight of Light», який розповідає про життя жінок-збирачок сміття в Делі [citation:3]. Також Анна завершила зйомки фільму «Pimeala», де виступила режисеркою та сценаристкою [citation:9]. Режисерка здобуває ступінь магістра на кафедрі драми Естонської академії музики та театру [citation:3]. Вона залишається активною в музичній сфері: її гурт EETER був номінований на премію Estonian Film and TV Awards за найкращу музику до фільму [citation:3].