Анна Бурячкова

Анна Бурячкова народилася в 1980-х роках у Києві (точна дата народження не розголошується публічно). Вона виросла в центрі столиці, неподалік від метро «Палац Україна», у часи перехідного періоду 1990-х. З дитинства цікавилася кіно — мати Анни працювала телевізійною режисеркою, часто водила доньку на перегляди до Будинку кіно та фестивалю «Молодість». Анна закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого за спеціальністю режисура. Почала кар’єру на телебаченні, а згодом перейшла до комерційного кіно та реклами.

Анна Бурячкова — українська режисерка, сценаристка та кліпмейкерка, відома роботами в музиці, рекламі та ігровому кіно. Понад 15 років працювала другою режисеркою в продакшені Radioaktive Film, знімала рекламу для міжнародних брендів (включаючи Google). Як самостійна режисерка прославилася музичними кліпами для «Океан Ельзи», ONUKA, Джамали, «Друга Ріка», Pianoboy, СТАСІК та інших. Дебютувала в повнометражному кіно драмою дорослішання «Назавжди-Назавжди» (2023), дія якої відбувається в Києві 1990-х. Фільм отримав світову прем’єру на Венеційському кінофестивалі (програма Orizzonti Extra) та вийшов в український прокат у 2024 році. Анна також зняла короткометражки, наприклад «Спустошення» (2021).

– Світова прем’єра фільму «Назавжди-Назавжди» на 80-му Венеційському кінофестивалі (Orizzonti Extra, 2023).
– Дві нагороди на Міжнародному кінофестивалі у Стамбулі за фільм «Назавжди-Назавжди».
– Нагорода за найкращий фільм міжнародного конкурсу на кінофестивалі в Котбусі (Німеччина, 2023–2024).
– Участь у пітчингах Держкіно України (перемога в 13-му пітчингу для дебютного фільму).
– Визнання в галузі реклами та музичних відео (роботи для топових українських артистів).

Анна Бурячкова веде закрите особисте життя і рідко ділиться деталями про родину в інтерв’ю чи соцмережах. Відомо, що її мати — телевізійна режисерка, яка значно вплинула на вибір професії доньки. Анна має сина, з яким підтримує дуже близькі та дружні стосунки — вона називає його своїм другом. Про батька чи інших родичів публічної інформації немає. Щодо партнера чи шлюбу — Анна не розголошує ці деталі, фокусуючись на професійній діяльності. Вона неодноразово згадувала, що війна вплинула на виховання сина, роблячи ці роки іншими, ніж планувала. Сім’я для неї — джерело підтримки, але залишається приватною сферою.

Станом на грудень 2025 року Анна Бурячкова активно розвиває кар’єру в кіно після успіху дебютного фільму «Назавжди-Назавжди», який продовжує фестивальний шлях і отримує визнання. Вона працює над кількома новими проєктами: екранізацією роману Івана Багряного «Тигролови» (українсько-нідерландська копродукція, презентація на пітчингах у 2024–2025), адаптацією роману Ольги Сідоріної-Вілкінс «Gimme Shelter» (співавторка сценарію). Можливо, продовжує знімати рекламу та кліпи, хоча фокус змістився на повнометражне кіно. Анна бере участь у фестивалях, жюрі (наприклад, конкурс «Ти та Київ») та обговореннях українського кіно під час війни. У планах — нові зйомки, розвиток жіночої оптики в кіно та передача досвіду молодим режисерам. Вона живе в Києві, зберігає позитивний погляд на творчість попри виклики та надихає шанувальників емоційними історіями.