Анн Фонтен

Анн Фонтен народилася 15 липня 1959 року в місті Люксембург, Люксембург. У дитинстві разом із родиною переїхала до Лісабона (Португалія), де її батько Антуан Сібертен-Блан (Antoine Sibertin-Blanc) працював професором музики та органістом собору. У підлітковому віці вона оселилася в Парижі, де навчалася танцям у Джозефа Руссільо (Joseph Russillo) та вивчала філософію. Спочатку працювала актрисою та танцівницею, але з 1993 року перейшла до режисури. Анн Фонтен мешкає та працює переважно у Франції, де стала однією з провідних франкомовних режисерок. Вона сестра актора Жан-Кретьєна Сібертен-Блана (Jean-Chrétien Sibertin-Blanc). Станом на 2026 рік їй 66 років.

Анн Фонтен — режисерка та сценаристка, відома глибокими психологічними драмами та історичними фільмами з сильними жіночими персонажами. Її дебют як режисерки — «Les histoires d’amour finissent mal en général» (1993). Серед найвідоміших робіт — «Coco avant Chanel» (2009, біографія Коко Шанель з Одрі Тоту), «The Innocents» (Les Innocentes, 2016, драма про черниць і вагітність після війни), «Reinventing Marvin» (Marvin ou la belle éducation, 2017), «Police» (2009), «Nathalie…» (2003), «Nettoyage à sec» (Dry Cleaning, 1997), «Augustine» (2012) та «Downtown Abbey»-подібні елегантні драми. Вона часто співпрацює з акторами на кшталт Ізабель Юппер, Емманюель Берко та Одрі Тоту. Її стиль відзначається тонкістю, еротизмом, релігійними мотивами та феміністичними нотками. Фонтен зняла понад 15 повнометражних фільмів, більшість з яких отримали фестивальне визнання.

Анн Фонтен отримала численні номінації та нагороди на престижних фестивалях. Фільм «The Innocents» (2016) приніс їй номінації на премію «Люм’єр» та інші відзнаки за режисуру та сценарій. «Coco avant Chanel» (2009) отримав комерційний успіх та номінації на «Сезар» (включно з найкращим дизайном костюмів). Вона має приз за найкращий сценарій на фестивалі в Сан-Себастьяні та інші фестивальні нагороди за фільми «Pas de scandale» (1999) та «Nettoyage à sec» (1997). Її роботи регулярно відзначалися на Венеційському, Берлінському та Каннському фестивалях, а також преміями «Сезар» та «Люм’єр» у різних категоріях. Загалом визнана за внесок у французьке авторське кіно.

Анн Фонтен народилася в родині музиканта: батько — Антуан Сібертен-Блан, професор музики та органіст собору в Лісабоні. У неї є брат — актор Жан-Кретьєн Сібертен-Блан. З 1994 року одружена з французьким кінопродюсером Філіпом Каркассонном (Philippe Carcassonne), відомим роботою над фільмами на кшталт «Cyrano de Bergerac» та іншими. У подружжя є прийомний син Тьєн (Tienne), народжений у Камбоджі. Деталі про особисте життя Фонтен публічно обмежені — вона рідко ділиться подробицями в інтерв’ю, фокусуючись на творчості. Родина мешкає у Франції, де Анн продовжує працювати в кіноіндустрії.

Станом на 2026 рік Анн Фонтен залишається активною режисеркою та сценаристкою, хоча великі нові релізи останніх років менш часті порівняно з 2000-ми — 2010-ми. Останнім відомим великим проєктом є «The Innocents» (2016) та «Reinventing Marvin» (2017), після чого вона працювала над сценаріями та, можливо, менш публічними проєктами. Конкретні нові фільми на 2025–2026 роки публічно не анонсовані широко в доступних джерелах, але вона продовжує співпрацю з французькими продюсерами та акторами. Фонтен мешкає у Франції, де поєднує режисуру з участю в фестивалях та майстер-класах. Вона відкрита до нових пропозицій у жанрі психологічної драми та біографічних стрічок. Її класичні фільми («Coco avant Chanel», «The Innocents») продовжують транслюватися та обговорюватися, а спадщина в європейському авторському кіно залишається значною. У майбутньому можливі нові проєкти чи ретроспективи її робіт.